6.10.2010 | 11:38

Хто вбереже Полтаву від екологічних катастроф?

Пушкарівські ставки Пушкарівські ставки | Фото: Віктор Ткаченко

Свого часу на посаді віце-губернатора Андрій Баранов опікувався екологічними питаннями

Сьогодні, уже в якості лідера «Єдиного центру», він не залишається осторонь цієї проблематики. Зараз очолювана ним команда проводить на Полтавщині екологічний аудит для визначення основних напрямків своєї роботи. Про злободенні питання обласного центру — у цьому матеріалі.

— У Полтаві є Пушкарівські ставки, навколо яких розташовані 5 мікрорайонів і вже запланований 6-ий — Лазурний. У народі ці ставки більше відомі як половчанські. Зараз там постійно смердить каналізацією, але люди ловлять рибу і купаються в тій жахливій воді. Така ситуація триває роками! Чи не «пливемо» ми до екологічної катастрофи?

Андрій Баранов Андрій Баранов

— Я знаю про цю ситуацію. Пушкарівські ставки є дренажною системою міста для ливневої каналізації. Так само як і Шилівські ставки. Але дощова вода і каналізація — різні речі, звичайно. Тому питання про забруднення половчанських ставків підіймалося ще за часів моєї роботи в ОДА. Рік тому «Водоканал» ліквідував аварійний виток каналізації до цих ставків через ливневі труби. Тому, до речі, минулої зими вони вперше за багато років замерзли.

Оскільки до ставків сьогодні знову потрапляють фекальні витоки, є підозра, що це підприємці або мешканці приватних будинків несанкціоновано підключили свою каналізаціюк до ливневого колектору.

Тимчасові ліквідації аварій — це напівмири і латання дірок. Ми повинні зайнятися питанням докорінної реконструкції водогінних та каналізаційних мереж у Полтаві. Їхній знос сьогодні складає 70-80%! Ми на грані екологічної катастрофи, це точно Ви сказали, але не лише у районі ставків.

Для комплексного вирішення проблеми сьогодні необхідно провести акціонування водоканалу із розподілом акцій між територіальними громадами, які він обслуговує. Лише тоді можна буде остаточно вирішити проблему фізичного зносу мереж, аварій і витоків фекалій. Ми будемо ставити питання про це в обласній раді.

— Наскільки я знаю, схожа проблема із забрудненням стоками і з річкою Тарапунька.

— Так, там також багато несанкціонованих каналізаційних зливів від приватних будинків.

Тут проблема ще й у тому, що загальний стан забезпечення мешканців міста послугами водовідведення та каналізації не дуже задовільний. Це перше.

Друге — низький контроль за водоймами у нас в місті, а також — нерозуміння самими людьми біди, що відбувається просто поруч із їхніми будинками. Тут потрібно громадянам надати спрощену можливість будівництва вигрібних ям, а там, де це неможливо, — прокладати додаткові каналізаційні колектори.

Річка ТарапунькаРічка Тарапунька

— А що там з мікрорайоном Очеретянка? Ви обіцяли допомогти тамтешнім мешканцям, будучи віце-губернатором.

— Так, там колишній кар’єр Полтавського цегляного заводу наповнився ґрунтовими водами. Вода просочується крізь дамбу. А під нею — розташовані кілька вулиць селища Кобищани. Стан справ тамтешніх мешканців ускладнює відсутність водовідведення у їхніх будинках. Ігнорування цієї ситуації загрожує трагедією, яка сталася на київській Куренівці у 1968 році. Тоді у багнюці загинули тисячі людей!

— В якому стані Ви залишили цю проблему, коли пішли з ОДА?

— Розроблена проектна пропозиція, маємо кілька проектних рішень. Остання нарада з цього приводу була в березні. Тоді презентували всі можливі рішення проблеми. Наступний крок — затвердження передпроектної пропозиції, виділення коштів з екологічного фонду. Але поки що жодної наради з цього приводу в ОДА, наскільки мені відомо, не було проведено. Тому буду бити в усі дзвони — Очеретянку треба рятувати якнайскоріше!

— Інша екологічна проблема Полтави — зсуви та підтоплення. Прокоментуйте.

— Певною мірою щось робиться для припинення цього процесу. Але знову ж таки — Іванова, Монастирська, Інститутська гори повільно, але небезпечно «сповзають» разом з усіма будівлями. Звідси — одна з причин появи тріщин у Краєзнавчому музеї. Взагалі наш музей виявив багато характерних проблем. Адже, окрім зсуву, йому загрожує підтоплення. Підвали будинків у центрі Полтави вже кілька років потерпають від цієї біди.

Чому ж піднявся рівень ґрунтових вод у центрі міста? Головна причина — хаотична забудова з неврахуванням природних геологічних умов. Облаштування котлованів багатоповерхівок із проведенням потужних гідроізоляційних заходів на збудованих фундаментах призвело до серйозного перерозподілу ґрунтових вод. Якщо воді нікуди дітися — вона йде нагору і становиться проблемою.

— А чи не впливає на підтоплення аварійність водогінних мереж?

— Так, звичайно. Я неодноразово наголошував на цьому. У тариф на воду, який ми сплачуємо, вже закладено 30% втрат води. Як ви думаєте, куди вона тече? Правильно, через іржаві труби — до нас, у підвали та клуні! При чому — зверніть увагу — нас затоплює за наші ж гроші.

— Які інші екологічні проблеми характерні для Полтави?

— При новій забудові слабо враховані зони зелених насаджень. Питання транспортної розв’язки належним чином не вирішується, що також сприяє забрудненню навколишнього середовища. Отрутохімікати у Яківцях, які треба якнайскоріше прибрати. До речі, спеціальна установка для знешкодження отрутохімікатів уже є. Для того, щоб вона запрацювала на повну потужність, а не час від часу, необхідно виділення 278 тис. грн. з обласного бюджету.

Екологічні проблеми в інших населених пунктах області — то взагалі окрема розмова. Їхнім вирішенням представники «Єдиного центру» і займуться вже з листопада цього року.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Суспільство