Розмір тексту

Максим Іваньков: «Гарні тренери ті люди, які не стали чемпіонами світу чи Європи»

Ірина Яворська, Максим Іваньков та Катерина Клименко
Ірина Яворська, Максим Іваньков та Катерина Клименко

Сьогодні заслужений тренер України з пауерліфтингу Максим Іваньков святкує своє 50-річчя. Максим Миколайович є одним з кращих фахівців в Україні з цього виду спорту

За свою тренерську кар’єру він виховав не одного чемпіона світу та Європи. Напередодні ювілею Максим Іваньков відповів на кілька запитань «Полтавщини».

— Максиме Миколайовичу, на тренерській ниві, як правило, добиваються успіху ті люди, які мають спортивний досвід. Ви свого часу були успішним спортсменом, то ж розкажіть про свій спортивний шлях.

— Я народився в Росії в місті Норильськ — це Красноярський край, або ще як називають, південь Таймиру. Край суворий, та все ж — це батьківщина. Я її завжди згадую добрим словом, адже прожив там тридцять років, доки не переїхав до Полтави. Скільки себе пам’ятаю, завжди займався спортом. Ще маленьким ходив з татом до спортивної зали і дивився, як він грає у волейбол. Мама, хоча й не була спортсменкою, постійно мене записувала до різних секцій. Чим я тільки не займався: спортивною гімнастикою, плаванням, хокеєм з шайбою, боксом та боротьбою. Важку атлетику я вибрав сам і пройшов у цьому виді спорту шлях від новачка до майстра спорту СРСР. Неодноразово ставав чемпіоном міста, чемпіоном Красноярського краю і посів друге місце на чемпіонаті Сибіру і Далекого Сходу. Усі свої тренування я методично записував, пізніше це мені згодилося у тренерській роботі.

Максим Іваньков та Анастасія ЗорінаМаксим Іваньков та Анастасія Зоріна

— Чому ви вибрали таку непросту, але цікаву професію?

— Статистика свідчить, що гарні тренери ті люди, які не стали чемпіонами світу чи Європи. Вони, не реалізувавши себе повністю у якості спортсменів, надолужують це на своїх учнях. Так вийшло і в мене. За свою тренерську кар’єру я підготовив дев’ять майстрів спорту міжнародного класу у Полтаві і три в Росії, та одного заслуженого майстра спорту. Серед моїх вихованців 25 призерів чемпіонатів світу та Європи.

— Тренер — це ще педагог і психолог в одній особі. Ваші вихованки досягли такого рівня, що треба знайти в собі сили не заразитися зірковою хворобою. У вашій практиці, на жаль, таке сталося. Яку роботу над помилками ви робите?

— Є гарний вислів: «Не помиляється той, хто нічого не робить». Іспит славою — це важкий іспит для будь-якого спортсмена, який знаходиться у молодому віці. Такою хворобою хворіють не тільки спортсмени, а й політики, артисти та інші відомі люди. З цією проблемою спортсмен має впоратися в першу чергу сам, а це залежить від того, яке виховання він отримав від своїх батьків. В такому індивідуальному виді спорту як пауерліфтинг, спортсмен асоціює перемогу в першу чергу зі своїм успіхом, забуваючи, що в цьому йому допомагали тренери, батьки, вчителі, керівники. Вихована людина за це обов’язково усім подякує і завжди буде про це пам’ятати. В свою чергу я завжди своїм підопічним допомагаю справитися з зірковою хворобою, та не завжди це виходить.

— Вважається, що пауерліфтинг є більш чоловічим видом спорту, але ви працюєте з жінками. В чому тут специфіка роботи тренера?

— Доведено, що в багатьох видах спорту навантаження на жіночий організм більше, ніж у пауерліфтингу, їх можна назвати багато. За статистикою найбільш шкідливі види спорту для жінок — спортивна та художня гімнастика, це пов’язано з ранньою спеціалізацією. До мене приходять займатися дівчата з 14-16 років. Якщо грамотно вибудувати тренувальний процес, то в подальшому не виникатиме проблем в плані вийти заміж, народити дитину і буди щасливою. Прикладів успішних спортивних сімей у нашому виді спорту багато.

— Пауерліфтинг в області зараз на підйомі. Хотілося б поговорити про діяльність федерації пауерліфтингу Полтавської області, яку ви створили в 1994 році.

— Мені дуже приємно, що обласну федерацію зараз очолює Володимир Вовченко. В нього добре виходить організація змагань і на тренерській роботі є успіхи. Я думаю в нашій області в подальшому пауерліфтинг набиратиме все більшої популярності. На Полтавщині працюють відділення з пауерліфтингу в Хоролі, Диканьці, Нових Санжарах та Кременчуці. Впевнений, що той локомотив, який я штовхнув, котитиметься далі і не зупиниться, а досягнення ростимуть.

— Ви поїздили по світу і бачили в яких умовах тренуються і змагаються спортсмени. Щоб хотілося змінити виходячи з реалій нашого життя?

— За кордоном розпивання спиртних напоїв на вулиці штрафується. В нас часто можна побачити, як молоді люди біля спортивних споруд сидять на лавочці, розклавши горілку й закуску. Який вони подають приклад дітям? Ми хочемо в Євросоюз, але все починається в першу чергу з особистості. Наші спортивні споруди залишають бажати кращого. Вважаю, що кожен мікрорайон повинен мати свій спорткомплекс.

Максим Іваньков та Катерина Клименко ЧС-2007 у АвстріїКатерина Клименко та Максим Іваньков ЧС-2007 у Австрії

— Я знаю вас як людину, яка дотримується суворого режиму. Чи є у вас цікаве хобі, або ж слабкості?

— Моя слабкість — люблю смачно поїсти. Хорошим відпочинком для себе вважаю, коли подивлюся цікавий історичний фільм або прочитаю книгу.

— Прийміть від нас вітання з побажанням міцного здоров’я, благополуччя та подальших успіхів.

Володимир СУЛИМЕНКО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему