27.09.2010 | 15:19

Політолог Вадим Карасьов: «Незалежні» політологи беруть гроші, тільки про це ніхто не знає

Сьогодні у Полтаві відбулася прес-конференція знаного в Україні політолога, директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова

Вадим Карасьов свого часу працював радниками віце-прем’єра, прем’єр-міністра України, голови Секретаріату Президента України, Президента України.

У липні 2010 року він вступив до лав партії «Єдиний центр». У зв’язку з цим у «Полтавщини» виникло запитання: «Чи можуть бути політологи незалежними, чи мають вони право ставати членами партій?». Вадим Юрійович відповів, що бути в політиці і бути незалежним від неї — неможливо.

— В останніх численних ток-шоу на телебаченні я брав участь вже як політик. Не вірте тим політологом, які кажуть що вони незалежні. Десь вони беруть гроші, тільки про це ніхто не знає. І краще все-таки сказати чесно, що ти йдеш в політику, щоб професійно нею займатися, — зазначив Вадим Карасьов.

Цікавими виглядають його тези щодо заангажованості будь-якої публічної людини та навіть засобу масової інформації:

— Якщо ви звернули увагу, то в європейських країнах на президентських виборах і виборах до парламенту солідні газети говорять про те, кого вони підтримують. Це загальносвітова демократична практика. Тому що журналіст, політолог, будь-яка публічна людина не може стояти осторонь політики. Взагалі такої об’єктивістської позиції не існує. Це мислення у рамках ленінської «теории отражения», яка не є вірною. Бути в політиці і бути незалежним від неї — неможливо. Експерт може бути незалежним лише тоді, якщо працює в кабінеті, не виходить на широкий загал, не дає при цьому оціночних суджень, — зазначив «некабінетний» політолог Кисельов.

Він вважає, що політика завжди розділяє, оскільки є апріорі боротьбою цінностей, завжди протистоянням. Для цього вона і створена.

— Політолог не може бути незаангажованим і об’єктивним, він завжди займає якусь позицію. Тільки він може сором’язливо про це не говорити або думати, що він незалежний. Як можна бути незаангажованим до тих проблем, які сьогодні є в українському суспільстві? Можливо, якби ми жили у нормальному суспільстві, я б не залишав університетську кафедру і політичні штудії. І не йшов би в політику. Якщо у країні багато проблем, влада «не тягне» їх вирішувати, а політичні сили не розуміють, як цьому зарадити — то що, я маю стояти осторонь, чи як?

Активна життєва позиція й привела Вадима Карасьова до лав однієї з політичних партій, хоча натомість він втратив прихильність частини своїх поціновувачів:

— Коли я був менш заполітизованим політологом, мене більше любило людей: і тим подобався, і тим. Але потрібно вирішувати конкретні проблеми і брати на себе відповідальність: за свій будинок, своє місто, свій регіон, — зазначив він.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Політика і влада