Селищний голова Нових Санжар: «Мені з Яценюком не на дискотеку ходити, а працювати в одному суспільстві»

... а Арсеній Яценюк зданий організувати роботу так, що у порядок і добробут будуть і в дальніх селах, і у великих містах.

Блоком політичних запитань Інтернет-користувачів «Полтавщини» до Андрія Реки ми завершуємо серію публікації про цю непересічну особистість та гостинні Нові Санжари. Андрій Олександрович вдячний за запитання — він навіть не очікував, що їх буде так багато. Всіх дописувачів селищний голова запрошує на екскурсію або відпочинок до Нових Санжар — щоб на власні очі переконатися: там панують затишок і злагода.

— Чому ви пішли у партію Яценюка? /Metof/

— Ще не було і партії, як я побачив у цьому лідері розумну й перспективну людину — керівника майбутнього. Коли його звільнили з посади голови Верховної Ради України (у листопаді 2008 року, — Авт.) я йому написав листа електронною поштою. Я йому розказав, що бачу в ньому, як йому треба себе вести і чого він може добитися. А разом з ним — Україна і європейське співтовариство. Невдовзі він мене запросив на бесіду, уявляєте? Це було весною 2009 року. Ми розмовляли довго і дивувало те, що людина міста глибоко розуміє сільське життя. Він мені тоді сказав, що наш із ним шлях буде непростий. Тільки формуються «свіжі» особистості в політиці, незалежні у своїх поглядах. І тільки тоді, коли їх буде багато, він зможе прийти до влади. Чому він пішов з Верховної Ради, знаєте? Він тій владі заважав. Він олігархам взагалі непотрібний, бо незручний. Тому що реформи «під себе» робити не давав. Яценюк не гнеться, як Литвин, він принциповий. Я теж. Тому в нас із ним один шлях.

— Андрей Александрович, Что Вы делаете в парии Яценюка? Вы сильный — он слабый, Вы все делаете раньше всех — он позже всех, вы все делаете хорошо, он — посредственно. Неужели Вам с ним комфортно? /Скандалист/

— Я так не вважаю. Ви мені можете не повірити, але його погляди та дії підказують мені, як жити, до чого ми прийдемо. Він молодший набагато, але мені з ним не на дискотеку ходити, а працювати в одному суспільстві. І ті, хто сьогодні підтримує Яценюка, хто у нього в команді — взірець для мене — і тут в районі, і в області, і в Україні.

У мене троє дітей, я їх так виховував, щоб вони жили своїм розумом і на свої кошти. У мене вийшло, і саме тому тепер до їхньої думки дослуховуюсь. Вони молоді, у них є те, що варто почути.

Я в шість годин ранку вже на роботі. Тому що знаю: хтось під дверима чекає із своєю проблемою. Ми сідаємо на мою службову і разом їдемо їх вирішувати. У Арсенія Петровича схоже життя. Мені комфортно жити і працювати із ним в одній країні.

— Шановний мер, скажіть як Ви відноситесь до нової влади в районі, адже нещодавно при Асадчеву Ви говорили, що кращого голови РДА як Микола Долина не має, чи Ви і на сьогоднішній день цього дотримуєтесь? /Приват/

— Я такого не говорив ніколи, тому що не маю права людині давати оцінку. Підтримую нинішнього голову Новосанжарської райдержадміністрації Сергія Шовкопляса, тому що він селищу допомагає постійно.

А про Долину можу сказати, що як він прийшов, то тільки заважав працювати, я постійно долав якісь перешкоди. А потім, коли його Президент України звільнив, а згодом відновив на посаді — людину ніби підмінили. Не було кращого керівника, ніж Долина «у другому приході» (посміхається). Він мені день і ніч допомагав.

Тому я Вам так скажу. Якщо через рік Шовкопляс буде тільки дути щоки і зарозуміло себе вести, своє незадоволення такою поведінкою я вискажу обов’язково. Тому що з моєю думкою також рахувалися, коли його на посаду призначали.

— Останнє запитання моє і стосується ситуації з стріляниною у редакції газети «Світлиця», що заснована районною радою. Що насправді там сталося? І які у Вас стосунки з журналістами взагалі?

— У «Світлиці» я майже не публікуюся, у нас є інша газета — «Наша районка». Я би сказав, що перше видання необ’єктивно висвітлює мою діяльність. Тамтешні журналісти до мене не приходять, я за ними також не бігаю.

Не люблю «заказуху». Спочатку я почую, хто скаже про мене якусь гидоту, а потім вона раптом публікується. Неправильно це. Я людина відкрита і всім доступна.

Взагалі зі ЗМІ у мене — прекрасні стосунки. Не знаю жодного журналіста, який би написав, що я з ним не зустрівся, або не дав інформації. От Ви, Анна, інтерв’ю задоволені?

— Я? Я — так. Дякую.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»