Що шукає НЛО на полтавських Подолі й Леваді?
Тяга до невідомого, того, що не можна пояснити, і очікування дива — ось основні причини появи НЛО у житті наших співвітчизників
До редакції надійшов лист від полтавки Наталії Сніжко, де вона розказує про «зустріч з НЛО». На написання листа «Полтавщині» жінку надихнули останні події у її житті, якими вона і ділиться з нами. Наводимо текст її листа без правок і коментарів.
«25 серпня увечері ми ходили купатися у Ворсклі неподалік від полтавського мікрорайону Левада.
Коли вже добре посутеніло, збиралися йти додому, і в цей час звернули увагу на місяць, який висів низько над річкою і був величезним і яскраво-помаранчевим. Напередодні ми купалися на тому ж місці й у той же час бачили місяць, який знаходився на небі набагато вище і здавався набагато меншим, до того ж, мав світло-жовтий, лимонний колір. Певно, наступного дня в такий самий час знаходження та розміри планети-супутника Землі мали бути відповідними? Ми трохи здивувалися, але відразу про це забули. Рушили додому дорогою, яка навскоси від річки виводить на Леваду. Але коли знову подивилися в бік, де був місяць, побачили, що він суттєво перемістився і знаходиться навпроти, до того ж, швидко рухається вздовж над Ворсклою в бік Південного вокзалу. Але навіть не це найдужче здивувало: коли ми зупинилися і стали розглядати місяць, раптом побачили посередині його рівну й чітку темну поперечну смугу. Більше того, нижня половина місяця (ніби відрізана смугою з контурами) була помітно вужчою з боків за верхню. В якусь мить смуга почала опускатися нижче й нижче, а нам стало так моторошно, що ми майже бігом подалися додому. Коли вийшли на дорогу, де були люди і рухалося багато машин, стало спокійніше. Та коли ми вже повернули на Леваду, минули протестантський храм і наближалися до дитячої поліклініки, знову оглянувшись, побачили сліпучу помаранчеву кулю навпроти. Небо над кулею було темно-синім, а трохи вище висіло дві кучеряві хмари (половина неба того вечора була закрита хмарами, але вони були «розкидані» зусібіч). Раптом куля почала входити в темну синяву і швидко зникла в ній. Якщо то був місяць, його тим більше мали б закрити хмари, які знаходилися вище. Адже куля рухалася вгору. Але раптом вона виплила поверх хмар — яскрава, чітка — і швидко пішла увись...
Що ж то було? Невже НЛО? По правді кажучи, я ніколи не вірила, що інопланетні кораблі справді до нас прилітають, і розповіді, що десь хтось бачив НЛО, сприймала... як байку, потішну вигадку — приблизно так. Але, можливо, не даремно кажуть — «не зарікайся»?
*** Після цього випадку минуло десять днів — і от 4 вересня увечері двоє рибалок вудили рибу у Ворсклі на тому ж приблизно місці, де ми 25 серпня купалися, а потім побачили з берега дивну кулю. Рибалки поверталися додому, коли вже стемніло, і побачили, за їх описом, щось дуже подібне на те, що бачили ми. З першого погляду можна було подумати, що то місяць. Але...
— То був не місяць! — переконаний старший із рибалок.
До того ж, справжній місяць мав би вже йти на ущерб, а не гуляти по небу величезною яскраво-помаранчевою, майже червоною, кулею...
Якщо ж то справді НЛО маскується під місяць, то що воно шукає на полтавському Подолі й Леваді? До речі, коли вдома я спробувала намалювати побачений 25 серпня об’єкт, вийшло щось дуже схоже на... «літаючу тарілку», якою її зображають уфологи».