Податок на бездітність хочуть ввести в Україні

Ввести відрахування з чоловіків, які, досягнувши 25 років, все ще не виховують дітей, запропонувала керівництву країни Тернопільська міська рада. Ініціатори звернення пояснюють, що вони надзвичайно занепокоєні суттєвим зменшенням кількості населення України — з 52,2 млн. у 1993 році до 45,8 млн. у 2010 р.

«Темпи зменшення кількості населення в Україні одні з найвищих у Європі. На думку експертів, у 2050 році українців буде всього 35,5 млн.. Скоро ми стикнемося з проблемою невиплати пенсій, адже молоді, яка б мала робити внески у пенсійний фонд, недостатньо. Головна причина цих явищ — у занизькій народжуваності,» — упевнені депутати.

Народні обранці пропонують прийняти закони, які стимулюватимуть народжуваність. Зокрема, ввести обов’язкові відрахування у розмірі 6% від заробітної плати з чоловіків, які після досягнення 25-річного віку не виховують хоча б одну дитину. Спрямувати отримані кошти запропоновано на потреби дитячих будинків і шкіл.

Податок на бездітність — зовсім не ноу-хау вітчизняних законотворців. У 351 р. до н. е. він вводився у Римі цензором Каміллом, а у 1909 році діяв у Болгарії. Проте найближчий для нас приклад — СРСР. «Податок на холостяків, одиноких на малосімейних громадян» існував у Радянському Союзі з листопада 1941 року. Бездітні чоловіки віком від 20 до 50 років та бездітні жінки віком від 20 до 45 років мали відраховувати державі 6% заробітної плати. Нижча ставка передбачалася для тих, хто отримував менше 91 карбованця на місяць. У народі цей податок влучно прозвали «податком на яйця», адже одинокі жінки, на відміну від одиноких чоловіків, ним не обкладалися.

Звільнювалися від податку особи, які не могли мати дітей за станом здоров’я, а також ті, чиї діти загинули, померли або пропали безвісти на фронтах Великої Вітчизняної війни. Існували пільги для студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, для Героїв Радянського Союзу, для нагородженних трьома ступенями ордену Слави, військовослужбовців та ін. Податок припиняли брати після народження або всиновлення дитини, а відмінили його 1 січня 1992 року у зв’язку з розпадом СРСР.

Утім, можливість робити гроші «з повітря» і сьогодні неабияк приваблює українських можновладців. Так, колишній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко своїм розпорядженням від 06.01.2010 року зобов’язала Міністерство сім’ї, молоді та спорту та Міністерство соціальної політики підготувати проект закону, який би встановлював податок на бездітність у розмірі 10% від офіційної заробітної плати. «Протягнути» одіозний документ, за інформацією ІА «Глобаліст», планували «в пакеті» з іншими законами соціального спрямування, зокрема, про підвищення виплат по догляду за дитиною. І ось тепер естафету підхопили тернопільські депутати.

Чи призведе прийняття такого закону до сплеску народжуваності, наразі не відомо. Якщо податок буде невеликим, то навряд чи, адже витрати на дітей все одно суттєво більші. Якщо ж відрахування будуть значними, то, як показує досвід розвинених європейських країн, це може призвести до відтоку спеціалістів за кордон. Це вже відчула на собі Німеччина, де законодавство не надто поблажливе до бездітних та безсімейних. Молоді високоосвічені фахівці, налаштовані на кар’єру, а не на створення родини, виїжджають звідти у більш лояльні Англію, США, Швейцарію. Приплив же мігрантів з країн «третього світу» проблему з кадрами не вирішує, адже їхня кваліфікація зазвичай помітно нижча.

Світлана ВАРВЯНСЬКА для «Полтавщини»