17 липня, 9:51

«В мене очі — на кінчиках пальців». Кременчуцький художник-коваль Олександр Шкурапет розповів про свою професію

Коваль Олександр Шкурапет з Кременчука працює у школі вчителем, а за сумісництвом — ковалем та художником. Чоловік любить свою справу та кузню і став одним з героїв мандрівного медіапроекту «Ukraїner».

Нагадаємо, у листопаді минулого року Полтавщина стала одним з регіонів, який відвідали мандрівники з «Ukraїner». Це туристично-експедиційний медіапроект, спрямований на нове відкриття України: культури регіонів, активних творчих людей, ефективних локальних спільнот та іншого.

Героями з Полтавщини вже були Василь Лещенко з Горішніх Плавнів, який понад 30 років власними руками будує яхти, та директор музею-заповідника у Опішні Олесь Пошивайло.

Олександр Шкурапет Олександр Шкурапет

Мешканець Кременчука Олександр Шкурапет говорить, що головний інструмент коваля — це не молоток, кліщі або горно, а бажання перетворювати світ у кращу сторону:

— А працювати молотком — це вже техніка, тільки техніка і все.

Шкурапет пояснює, що ковальство — це своєрідна боротьба з металом: він не хоче ставати ножем чи прикрасою, а просто лежати якимось шматком:

— А моя справа — змусити його, домовитися з ним, застосувати різні інструменти, щоб з нього таки вийшло щось гарне.

Коваль з Кременчука

Інструменти коваля Інструменти коваля

Наприклад, щоб зробити клиночок, Олександру потрібно 40-50 операцій: нагрів-покував-нагрів-покував. Крім того, маєш дуже вузенький коридор температур, в яких можна працювати. Перегрів — убив, недогрів — убив.

— Тому тут, по-перше, потрібно багато думати попередньо, по-друге, залізо не завжди робить те, що ти хочеш. У нього є своє життя. Але з допомогою примітивних інструментів створюються дуже гарні речі, — говорить коваль.

Більшість виробів Олександр робить на замовлення. Він говорить, що все, з чим працює, можна зробити ще краще.

Під час роботи Під час роботи

Побутує думка, що ковалі — це дуже багато люди. Шкурапет пояснює, що це не зовсім так:

— Навіть ті кошти, які ми заробляємо, даються нам не дуже легко. Тому що праця тут і фізично важка, постійні опіки: тією ж болгаркою трошки не так повернув — черконеш по пальцям. Я не можу у рукавицях працювати, я тоді не відчуваю. В мене очі — на кінчиках пальців. Я гупаю, але мені потрібно відчувати, що я роблю, як мені його тримати.

Себе ж коваль називає художником, хоч у нього і немає професійної художньої освіти. Але йому завжди подобалося щось творити, робити:

— Дуже затягує ця справа. Якщо говорити сленгом, то я це називаю «наркомани відпочивають».

Фото проекту «Ukraїner».

Роман ПОВЗИК

Культура і освіта