Олесь Пошивайло з Опішні: «Якби не музей, то гончарства тут вже не було б»
Олесь Пошивайло без скромності зізнається, що його рід — найдавніший серед гончарів у Опішні. Він є засновником та директором місцевого музею-заповідника і став одним з героїв мандрівного медіапроекту «Ukraїner».
Нагадаємо, у листопаді минулого року Полтавщина стала одним з регіонів, який відвідали мандрівники з «Ukraїner». Це туристично-експедиційний медіапроект, спрямований на нове відкриття України: культури регіонів, активних творчих людей, ефективних локальних спільнот та іншого.
Одним з перших героїв з Полтавщини, якого представили глядачам, став Василь Лещенко з Горішніх Плавнів, який понад 30 років власними руками будує яхти.
Цього разу героєм став директор музею-заповідника у Опішні Олесь Пошивайло.
Музей гончарства
Олесь Пошивайло, засновник та директор музею гончарства
З музею гончарства
На початку 1970-х років Гаврило і Явдоха Пошивайли створили у своїй хаті в Опішному перший в Україні домашній музей кераміки. Він став основою для розбудови їхнім онуком Олесем Національного музею гончарства.
До створеного Пошивайлами музею могли заходити всі охочі й роздивлятися гончарні вироби, рушники, скатертини. Відвідували його й іноземні делегації. Подібних ініціатив, щоб проста жінка із села створила музей, онук Явдохи пригадати не може:
— Я не знаю, звідки ця тяга до створення музею з’явилась у бабусі. Мабуть, від любові до рідного ремесла, бо понад усе вона любила гончарство.
Спершу це мав бути лише музей Опішного, який потім переріс до музею гончарства Полтавщини і, зрештою, еволюціонував до загальноукраїнського.
Сьогодні фонд налічує понад 50 тисяч екземплярів. Це найбільша в Україні колекція традиційної кераміки, і відвідувачі бачать лише близько 1%.
Рід Пошивайлів
Гончар Микола Пошивайло, 86 років
Родина Пошивайлів займається гончарством з другої половини XVIII ст. і до сьогодні:
— Мій гончарний рід є найстарішим родом, який функціонує по сьогоднішній день. Ви не знайдете в літературі жодного прізвища гончара, яке б згадувалось і у XVIII-му і на початку XXI-го століття. Дуже часто гончарні роди обривалися через суспільні катаклізми. Особливо ж гончарна традиція гинула під час репресій, голодоморів. Зараз ми намагаємося культивувати в Україні династійні гончарські традиції, а також підтримувати гончарів, заохочувати їх до творчості. Щоб гончарському роду ніколи не було переводу.
За останні 100 років кількість гончарів в Україні зменшилась у десятки разів. Справжніх майстрів, що працюють на гончарному колі в Опішному зараз близько десятка.
— Музей не тільки змінив Опішне, але й продовжує його змінювати. Якби не музей, то гончарства тут вже не було б. Воно б зникло так, як зникає у багатьох інших колишніх осередках гончарства, — говорить Олесь Пошивайло.
Сьогодні музей і далі росте й розвивається. Тут щорічно проводять гончарні симпозіуми, організовують конференції, фестивалі та резиденції для митців.
Фото проекту «Ukraїner»