Сезонні алергії у дітей: як не зіпсувати канікули
Помітили алергічну реакцію у дитини на фруктові соки і пюре? Будьте особливо уважними навесні і влітку, тому що в цьому випадку після трьох років у малюка може розвинутися сезонна алергія на пилок
Алергічна реакція — це не завжди погано, адже це захисна відповідь імунної системи, яка сигналізує про різні сторонні вкраплення у вдихуваному повітрі. У більшості випадків алергічна реакція спостерігається на алергени, контакт з якими відбувається на свіжому повітрі — це, зазвичай, цвіль і квітковий пилок.
Якщо дивитися поверхово, то на перший погляд між кульбабою і динею, морквою і вільхою немає нічого спільного. Однак численні біологічні дослідження довели, що у складі пилку та плодів рослин присутні однакові частини білкової молекули, які і є причиною розвитку перехресних алергічних реакцій. Якщо у малюка червоніють щоки від вишневого джему, не виключено, що він стане чхати і кашляти після прогулянки березовим гаю. А ось якщо у дитини присутня алергія на цитрусові, то сильний нежить у нього може викликати і букет з ромашок.
Сезонна алергія у дітей зазвичай проявляє себе у певний час року, але зрідка може протікати і увесь рік, у разі постійного контакту з провокуючим алергеном. Зазвичай така алергічна реакція проявляється сезонним ринокон’юнктивітом (або окремо кон’юнктивітом і алергічним ринітом), або ж пилковою сезонною бронхіальною астмою.
До факторів ризику розвитку сезонної алергії відносять: наявність даного алергічного захворювання у кровних родичів, бронхіальна астма, екзема, періодичний контакт з провокуючим алергеном, поліпи порожнини носа. З віком тип алергенів, на які спостерігається алергічна реакція, може змінитися, як часто змінюється і сама симптоматика.
Періоди розвитку сезонної алергії:
- Весна — час цвітіння ліщини, платанів, кленів і беріз
- Літо — період цвітіння квітів і злакових
- Осінь — період цвітіння складноцвітих (полин, лобода, амброзія тощо).
Визначити конкретний алерген дуже важко
Як і всі інші алергічні реакції, сезонна алергія обумовлюється атакою імунного захисту алергенами, які надходять в організм через шкіру, з їжею або повітрям, що вдихається. Вони потрапляють на слизові оболонки дихальних шляхів (легенів, горла, носа і рота) і очей. Після початку контакту провокуючого алергену зі слизовими оболонками, лейкоцити починають виробляти антитіла до даних чужорідних речовин, що в підсумку і призводить до розвитку алергічної реакції, яку ще іноді називають гіперчутливістю на нешкідливі по своїй суті речовини. Визначити конкретний алерген дуже важко.
Квітковий пилок є найбільш поширеним алергеном при сезонній алергії. Пилок утворюються на чоловічих частинах органів розмноження всіх квіткових рослин. Ці мікроскопічні частинки розносяться з рухом повітря, запліднюючи інші рослини свого виду. Залежно від місцевого клімату, для кожного виду рослин простежується певний період викиду пилку. Одні рослини запилюються навесні, а інші влітку або на початку осені. Причому чим далі на північ, тим період запилення пізніше. Пилок деяких трав, дерев і бур’янів (амброзія тощо) як причини розвитку алергічної реакції визначається більше інших. До речі, пилок рослин, які запилюються комахами, містить набагато менше алергенів, ніж пилок тих, які запилюються вітром.
У повітрі постійно є спори цвілі
Цвілеві грибки є іншим досить поширеним алергеном. Цвіль — досить численна група сімейства грибів, які не утворюють плодових тіл. Спори грибів, на відміну від пилку, висять у повітрі постійно, а їх концентрація залежить від поточних умов, а не від сезону. Вони кругом: можуть зустрічатися як на відкритому повітрі, так і у сільськогосподарських і житлових приміщеннях. Вони чудово почувають себе в ґрунті, на вологій деревині і гниючих рештках рослин. У приміщеннях вони часто живуть у місцях, де повітря вільно не циркулює (ванні кімнати, горища, підвали тощо).
Кваліфікований алерголог визначить вид рослини, що негативно впливає на здоров’я
Прояви сезонної алергії далеко не завжди жахливі. У деяких людей алергічна реакція протікає цілком стерпно, без помітних змін у зовнішності і риніту. У такому разі змінювати усталений ритм життя не варто. Однак можуть спостерігатися і досить важкі випадки алергічних проявів, коли потрібно обов’язково відвідати алерголога. Тим не менш, навіть якщо симптоми сезонної алергії виражені досить слабо, лікування проводити все ж необхідно, так як неясна картина спочатку, може почати прогресувати, переходячи поступово в бронхіальну астму та аутоімунні захворювання.
Основні симптоми сезонної алергії: нежить з виділенням рідкого прозорого відокремлюваного слизу, чхання, закладеність носа, відчуття закладеності в вухах (або у одному вусі), почервонілі очі, що сльозяться, безсоння, знесиленість, слабкість, втома, печіння і свербіж у носі, подразнення кон’юнктиви і м’якого піднебіння, висип на різних областях шкірних покривів (між пальцями, внизу живота, в паху тощо).
У разі появи симптомів сезонної алергії затягувати з відвідуванням лікаря не варто. За допомогою нескладної процедури кваліфікований алерголог визначить вид рослини, що негативно впливає на здоров’я. Сама діагностика полягає у проведенні шкірних тестів з набором найбільш поширених в місці проживання хворого пилкових алергенів.
Слід позбутися портьєр, паласів, килимів та інших речей, здатних у великих кількостях накопичувати пил
На щастя сезонна алергія не завжди вимагає спеціалізованого лікування і часто буває цілком достатньо проведення нескладних гігієнічних процедур та виключення контакту з провокуючим алергеном. У разі якщо цих заходів виявилося недостатньо, в будь-якій аптеці можна придбати протиалергічний препарат.
Необхідно уникати контакту з «підозрюваними» або з алергенами, чия «вина» вже доведена. Можна вдома встановити захисні повітряні фільтри.
Також слід ретельно закрити двері і вікна, а в разі неминучості контакту з алергеном, необхідно використовувати захисні пов’язки на ніс і рот, рукавички.
Необхідно якомога частіше приймати душ, міняти одяг, проводити вологе прибирання. Також слід позбутися портьєр, паласів, килимів та інших речей, здатних у великих кількостях накопичувати пил.
При легких симптомах досить добре допомагає промивання носа і полоскання горла злегка підсоленою теплою водою (на 200 мл води 2 ст. ложки кухонної солі).
Для полегшення сверблячки в горлі, очах і для зменшення нежитю можна прийняти безрецептурні антигістамінні препарати, проте слід знати, що такі ліки мають загальмовуючий ефект і їх прийом категорично протипоказаний при керуванні автомобілями або іншими транспортними засобами і механізмами підвищеної небезпеки.
У разі недостатності простих заходів, при гострій або постійній симптоматиці, необхідне лікування препаратами, причому не тільки для усунення та полегшення симптомів, але і для їх профілактики.