24 січня, 9:30

Христанівську школу-пам’ятку в Лохвицькому районі спаплюжили вандали

Розбита школа у селі Христанівка Розбита школа у селі Христанівка | Фото Оксани Олійник

Столітню школу в селі Христанівка, що на Лохвичині — одну із найвідоміших у проекті «Школи Лохвицького земства» буквально одразу по тому, як споруду визнали пам’яткою архітектури, розгромили невідомі

Частину приміщення колишньої школи у Христанівці займає місцевий ФАП. І те, що зробили вандали, першою виявила завідуюча сільським медичним закладом Ірина Топчило. 21 січня жінка прийшла на роботу і вжахнулася від побаченого.

— Я відчинила двері до кабінету і побачила, що шафа, котра стояла коло суміжної зі школою стіни, впала на плиту. Я не одразу й зрозуміла, що відбулося. Подумала, що, може, там, у школі почали робити ремонт, грюкали і тому вона перекинулась. Подзвонила до чоловіка, і ми вже удвох пішли подивитися, що то могло статися. Це просто кошмар. Зловмисники вивернули все, що могли. Побили цеглу. А шафу звалили через віконечко в стіні, певно хотіли подивитися, що в цій частині приміщення.

Сам ФАП вандали не чіпали, і табличка про охоронний статус теж вціліла, каже Ірина Михайлівна. І додає, що за вісім років її роботи у цьому закладі такого вона не бачила.

— Тут взагалі мало хто гуляє, школа на віддалі в селі, поблизу яру, навіть трохи моторошно буває. Ніхто ніколи тут нічого не нівечив, гадаю, їхали цілеспрямовано. ФАП їх точно не цікавив.

Про те, що сталося фельдшерка одразу повідомила сільському голові та місцевим активістам. Очільниця села викликала поліцію.

— Правоохоронці зібрали всі можливі докази, а їх на місці події зловмисники лишили чимало, — розповідає голова сільради Валентина Петрашева. — Я надала поліції довідку про те, що ця споруда є пам’яткою архітектури, а відтак зловмисникам світить конкретний строк. Хто міг вчинити подібне, нам навіть в голову не приходить, ніхто ніколи раніше тут не робив подібного. Могли місцеві прийти за якоюсь дошкою чи цеглиною, ну щоб так... Зрозуміло лише одне, що сюди точно не йшли за наживою, прибули конкретно з метою вандалізму. На сьогодні правоохоронці серйозно взялися за пошуки зловмисників, голова РДА особисто дзвонив до начальника поліції з проханням про якнайшвидше розслідування справи.

Місцева активістка, голова громадської організації «Живе село» Оксана Олійник теж не уявляє, хто і для чого міг таке вчинити. 24 грудня жінка організувала в Христанівській школі свято з нагоди нового статусу споруди, на дійство з’їхалися небайдужі з різних куточків області, гості з Києва. Говорили про майбутню капітальну реставрацію, мріяли про подальше життя будівлі в новому часі, аж тут таке...

— Стіну тамбура вивернули «з м’ясом», понівечили малюнки на стінах, що були прикрасою свята 24 грудня. Повиривали, де змогли, дошки. Понищили підлогу в усіх кімнатах (а вона були в хорошому стані), побили стіни, зірвали проводку, зруйнували комини. Ці люди доклали неймовірних фізичних сил до того акту вандалізму. Яка лють має володіти людиною, щоб та була готова піти на такі зусилля? Насправді ж ці люди своїми діями показали власне безсилля. Вважаю, що на сьогодні всі споруди, охоплені проектом «Школи Лохвицького Земства» зараз у небезпеці. Їхня історична та архітектурна цінність вже не викликає сумнівів. Їхній потенціал приваблювати туристів з усього світу потроху розкривається. Ми всі зацікавлені в тому, щоб їх зберегти. Тому зі свого боку ми задіємо всі можливі та неможливі способи, щоб винних було покарано.

Об’єднатися в цій справі закликає громадськість Ольга Герасим’юк, яка теж налаштована рішуче щодо тих, хто посягнув на зразок архітектурної спадщини:

— Я навіть не хочу уявляти, що вони цим хотіли сказати — це просто нецікаво й ніколи на це витрачати час. Діти Христанівки полюбили читати в цій школі книжки. Щосуботи прибігали сюди, вкладалися на ковдри, розстелені на старовинній підлозі — а перед тим самі драїли її своїми маленькими ручками — і Оксана Олійник читала їм вголос. Сюди на Різдво приїхали книжки номінантів і переможців Книги року ВВС, а з Америки прилетів ящик книжок англійською — і малі готувалися вивчати мову. Старші люди села тішилися, що стіни, в яких пройшло їхнє дитинство, оживають. Ми тут збиралися вже не раз — і вся країна сюди слала привіти... І всі ми тут повертали собі свою справжню, несовєцьку біографію. Ще раз кажу — спроби відкопати для сьогоднішнього покоління все, що було ретельно завалено, затоптано й прострелено, не можуть бути казково-цукерковими. Буде опір, буде агресія, будуть крастися за спиною. Але так само кажу: їм дешевше буде здатися. Через нас вони не переступлять. Вони будуть відповідати перед державою Україна за замах на її пам’ять і пам’ятку, за образу всіх, хто об’єднався зі своїми ідеями в один потужний рух наповнення життя глибоким смислом.

Тим часом за словами начальника Лохвицького райвідділу поліції Максима Романенка відкрито кримінальне провадження за статтею 298 ч. 2 Кримінального кодексу України — умисне пошкодження пам’ятників архітектури. На зловмисників може чекати до трьох років обмеження волі. На сьогодні встановлюються особи підозрюваних.

Олена БУРЯК для «Полтавщини»

Події