23 січня, 16:25

У Великобагачанському районі зафіксовано спалах африканської чуми свиней

На Полтавщині зафіксували, як мінімум, дев’ятий за рік спалах африканської чуми свиней

У в особистому підсобному господарстві мешканця села Попове Великобагачанського району експерти зафіксували спалах африканської чуми свиней. Загибель тварин зареєстрували 17 січня, а 19 січня попередній діагноз АЧС Полтавської регіональної держлабораторії ветмедицини підтвердили у Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Про це повідомила Держслужба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Того ж дня у Великобагачанській РДА провели засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії. Голова комісії з реорганізації управління Держпродспоживслужби у Великобагачанському районі А.Юрчук доповів про подробиці захворювання. Про це повідомила прес-служба Великобагачанської РДА.

За його словами, у Поповому захворів та загинув кнур. Господарство селянина, у якого виявили спалах, знаходиться в центрі села. Зі слів господаря, 9 січня кнур відмовився від корму. До ветлікаря власник вирішив не звертатися і лікував його самостійно. Починаючи з 10 січня до 16 січня включно чоловік колов кнуру внутрішньом’язево антибіотик «Цефтриаксон» 2 рази в день. З першого дня кнур виглядав пригнічено та не мав апетиту. 14 січня його стан погіршився, відмічалася слабкість кінцівок, тварина почала залежуватися, з’явилося посиніння кінчиків вух. Загинув кнур 17 січня, після чого власник звернувся до ветлікаря ПАФ «Агроінвест», яка направила його в Великобагачанської регіональної держлабораторії ветмедицини.

18 січня власник тварини звернувся до Великобагачанської РДЛВМ з проханням встановити причину загибелі кнура. Саме там запідозрили захворювання кнура на АЧС та повідомили про це Головне управління Держпродспоживслужби Полтавської області та Регіональну державну лабораторію ветмедицини.

Після розтину трупа кнура та збору біоматеріалів експерти перевірили іншу худобу у господарстві. Так як тварини перебували в іншому приміщенні і не мали ознак захворювання на АЧС, їх не спалювали.

Співробітники держлабораторії ветмедицини також виділили п’ять можливих джерел занесення вірусу до господарства у Поповому.

  1. Годівля свиней кукурудзою, яку господар заготовляв на полях після скошування комбайном і можливо ця кукурудза була інфікована дикими свинями.
  2. Власник кнура в листопаді 2016 року придбав підчеревину у с. Великі Кринки на стихійному ринку, рештки якої і в день обстеження знаходилися в холодильнику у морозильному відділенні.
  3. Кнур використовувався для паровки свиноматок в інших дворах даного населеного пункту. Останній раз парування свинки відбулося 23.11.2016 у дворі гр. Т. В день обстеження тварина була клінічно здорова.
  4. Опрацьовували факт виявлення на смітнику с. Попове (територія колишньої МТФ) трупа свиноматки. При подвірному обході та опитуванні жителів села співробітники держветмедицини власника трупа не встановили. Рештки трупа спалили разом із трупом кнура.
  5. Наймовірніший шлях занесення вірусу АЧС в дане господарство — це те, що за 3 тижні до загибелі кнура власник реалізовував свиней заготовачу. Було продано 2 голови свиней. Заготовач заходив у свинарське приміщення, проводив заміри свиней та виводив свиней до причіпа автомобіля.

Враховуючи усе вищевикладене, надзвичайна протиепізоотична комісія при Великобагачанській РДА оголосила територію села Попове Великобагачанського району Полтавської області неблагополучною щодо африканської чуми свиней та запровадила 30-денний карантин на ній з 19 січня поточного року.

Нагадаємо, за рік, це вже другий спалах АЧС у Великобачанському районі (перший стався у лютому 2016 року) та, мінімум, дев’ятий в області. Востаннє спалах АЧС на Полтавщині реєстрували у грудні 2016-го.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Новини медицини