Євгеній Смілянський: «Міра покарання по моїх вироках відповідає практиці судів Полтавської області»

8 січня «Полтавщина» розповіла про дивні вироки Оржицького райсуду, в яких суддя Євгеній Смілянський надавав умовні вироки правопорушникам, яких затримували з кілограмами канабісу. Після виходу публікації до нас звернувся суддя Євгеній Смілянський, щоб прокоментувати свої вироки по цих справах.

— Дійсно, я розглядав вказані в статті справи. Чотири з них були розглянуті в скороченому варіанті із затвердженням угод про визнання винуватості. Зауважу, що я критично відношусь до вказаного інституту процесуального права у вигляді угод, адже вони не враховують українських реалій і є лише, на мою думку, полем для зловживань правоохоронних органів. Проте, наголошую, що лише прокурор визначає обсяг обвинувачення і кваліфікує злочин за певною статтею КК України. Суд не має права вийти за межі обвинувачення чи перейти, з огляду на вагу вилученої коноплі, до іншої більш тяжкої в даному випадку статті 307 КК України (збут наркотичних засобів), — пояснив Євгеній Смілянський.

Ми попросили суддю прокоментувати положення статті 474 кримінального процесуального кодексу, у якій говориться, що суд може відмовити в затвердженні умови, якщо умова не відповідає інтересам суспільства:

— «Інтереси суспільства» — це абстрактне поняття і залежить від усіх обставин справи. Наразі немає жодного офіційного коментаря Верховного Суду України з цього приводу. Суд не може обвинувачувати, він будує свій вирок на підставі наданих доказів, а ступінь суспільної безпеки визначає прокурор. Не затвердження угоди нічого не дасть, адже обвинувачені визнавали свою вину і суд все одно пішов би за скороченим варіантом розгляду справ. Тут проблема в думці суспільства і Ви вірно піднімаєте дану проблему. Якщо буде сформована думка суспільства, щоб пересаджати всіх наркоманів до в’язниці, то давайте її сформуємо і будемо саджати, — наголосив Євгеній Смілянський.

Проте, один вирок був по справі, у якій не було угоди обвинуваченого з прокурором про визнання винуватості. Суддя пояснив свій вирок і по цій справі.

— Справа щодо обвинувачення Олександра Овсієнка розглянута без угоди з прокурором. Дійсно, вказаний громадянин був раніше судимий, але за злочини, не пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів. Також суд, при ухваленні вироку, врахував пом’якшувальну обставину по справі. Мова йдеться про добровільне проходження обвинуваченим курсу лікування від наркоманії, що дуже рідко стається в таких випадках. Взагалі, міра покарання за моїми вироками відповідає практиці судів Полтавської області, — прокоментував свій вирок суддя.

Користуючись можливістю, ми запитали й про конфлікт Євгенія Смілянського з правоохоронцями, через який він був відсторонений від розгляду справ у 2013 році.

— Конфлікт з УБОЗівцями закінчився двома порушеними відносно мене кримінальними справами. В ході розслідування справ я відсторонявся на 2 місяці від обов’язків судді, після чого знову приступив до здійснення правосуддя. Одна справа була закрита на стадії слідства ( за фактом побиття мною двох УБОЗівців — при відсутності в мене обох ніг!). Друга, за фактом отримання, а точніше підкидання мені хабара, була закрита судом за відсутністю моєї вини у вчиненні злочину. Зараз чекаю, коли мені підкинуть коноплю або гранату. Взагалі, точно сказати, скільки зараз порушено відносно мене кримінальних справ неможливо, адже мені підозра не пред’являлася. Зазначу, що точно є позов колишнього начальника Оржицької поліції Юрія Лохвицького про стягнення з мене моральної шкоди (50 тис. грн) за подачу мною заяви до поліції про його дії, — розповів Євгеній Смілянський.

Нагадаємо, що у 2013 році Євгенія Смілянського відсторонили від виконання своїх обов’язків у зв’язку з відкриттям проти нього кримінальної справи, йому інкримінували побиття співробітників УБОЗ та отримання хабара, сам суддя назвав це переслідуванням через його не бажання судити «як треба» правоохоронцям.

Максим САМОЙДЮК, «Полтавщина»