У Полтаві слідчі судді саботують слідство у резонансних кримінальних справах

У 2012 році був прийнятий новий Кримінальний процесуальний кодекс, більш відомий, як «Кодекс Портнова». Названий він на честь екс-керівника відділу з питань судочинства Адміністрації Президента України за часів Януковича — Андрія Портнова.

Після того, як кодекс вступив в дію, в Україні з’явились так звані слідчі судді. Їх завданням, за задумом розробників, є контроль над дотриманням прав та свобод фігурантів проваджень. Саме слідчий суддя надає дозвіл на отримання доступу до документації чи проведення обшуку. Він же й обирає міру запобіжного заходу: тримання під вартою, домашній арешт тощо.

Свої рішення судді трактують згідно з КПК та загальною судовою практикою. По суті ж, суддя при прийняті рішення керуються своїм суб’єктивним баченням процесу. Залежно від свого погляду, суддя може бачити підстави для проведення обшуку чи не бачити їх, затримувати підозрюваного під варту чи відпустити з зали суду.

За чинним Кримінальним процесуальним кодексом, кожне правопорушення має одразу фіксуватися в єдиному реєстрі досудових розслідувань. За кожним провадженням стоїть процесуальний прокурор, який і передає справу до суду. Але кожна слідча дія, така як обшук, повинна мати відповідний дозвіл від слідчого судді.

Отже є трикутник, у якому достатньо «зацікавити» у саботуванні одного з учасників, і можна не перейматись за свою долю. Так, не мотивований слідчий може просто не займатися цією справою: не збирати докази, не оголошувати підозру, не подавати клопотання щодо проведення слідчих дій. Якщо нікому не оголосять підозру, справа може «висіти» нерозкритою, допоки її не закриють.

Підозра ж оголошується за погодженням з прокурором або ним самим. Тому, без бажання прокурора її нікому не оголосять. У випадку, якщо підозру оголосять, справа ще довго може не потрапляти до суду, не дивлячись на бажання слідчого. Бо саме прокурор передає обвинувальний акт до суду.

Але найголовніший у цьому трикутнику слідчий суддя. Без його дозволу на проведення слідчих дій у правоохоронців просто немає шансів для збирання доказів. Без наявних доказів важко оголосити підозру.

Здавалось би, що контроль за слідством збоку суддів дасть людям захист та збереже від свавілля правоохоронців. В результаті ж ми отримали ситуацію, коли економічні (і не тільки) злочини фактично не можливо розслідувати, якщо суддя не проявляє бажання йти на зустріч слідству.

Зазначимо, що прокуратура та ГУ НП Полтавської області розташовані у Шевченківському (Октябрському) районі Полтави, тому, через свою юридичну адресу, слідчі з клопотаннями вимушені звертатися саме до Октябрського райсуду. До редакції інтернет-видання «Полтавщина» потрапила низка ухвал Октябрського райсуду Полтави, у яких рішення суддів викликають більше питань, ніж відповідей.

Банкрутство ВАТ «Тепловозоремонтний завод»

Керівництво ВАТ «ТРЗ» звинувачується у доведенні заводу до банкрутства. У 2008 році підприємство підписало форвардний контракт з кіпрською фірмою ANDATA (контракт, за яким покупець зобов’язується придбати активи продавця у майбутньому за встановленою раніше ціною). В результаті, умови договору були не виконанні, а кіпріоти стали ініціаторами банкрутства.

Але керівництво заводу й не збиралося виконувати його, адже на той час мало борги перед «УкрСиббанком». Тому й вирішило розіграти власне банкрутство перед невідомою фірмою з Кіпру.

За даними цієї справи була порушена кримінальна справа за ст. 219 КК України (доведення до банкрутства). Слідчий ГУ НП Полтавської області подав клопотання до суду щодо проведення обшуку будівлі на вулиці Гаєва, 30. Одіозна суддя Лариса Кулешова не побачила підстав для обшуку даного приміщення, як і не побачила підстави вважати, що було скоєно правопорушення.

Корупція у Міграційній службі

У рамках кримінального провадження було встановлено, що співробітники міграційної служби у Полтавській області у період 2015-2016 років систематично отримували гроші через «Благодійний фонд допомоги іммігрантам, біженцям, шукачам притулку, депортованим особам та громадянам України, які вирішують питання паспортизації «Міграція».

Слідство встановило, що люди, які, звертались за послугами до УДМС, мали зробити внесок у вищезгаданий фонд. Після цього гроші знімалися готівкою та передавались працівникам міграційної служби. Так, за версією слідства, заступник голови міграційної служби Микола Якименко попрохав одного з громадян, для сприятливого рішення держслужби стосовно нього, зробити внесок у благодійну організацію.

Крім цього, 26 серпня 2015 року, Якименко отримав конверт з грошима від підлеглого (начальника Пирятинського відділу УДМС В. П. Бугая) за оформлення документів на возз’єднання родини громадянина Грузії.

31 серпня 2016 року суддя Лариса Кулешова відмовила у проведенні обшуку квартири заступника голови міграційної служби Миколи Якименка. Обґрунтувала вона своє рішення тим, що квартира належить Вірі Якименко, тому немає підстав вважати, що там мешкає Микола Якименко. Крім цього, підтверджень вини Миколи Якименка взагалі не надано.

Відмовила Лариса Кулешова й у обшуку самої УДМС, адже, на її думку, немає підтверджень, що необхідні слідчим документи знаходяться саме у цій будівлі. Не бачила підстав Лариса Кулешова й надати тимчасовий дозвіл на отримання реєстраційної справи благодійного фонду, яка знаходиться у виконкомі міськради.

Яким чином слідчий мав зібрати більше доказів, якщо йому не дозволяють отримати документи та провести обшук, залишається таємницею.

Смертельне ДТП на вулиці Соборності (Жовтневій)

12 лютого на вулиці Соборності машина збила двох пішоходів, після чого одна людина померла. 16 лютого слідчий просив накласти арешт на вищезгаданий автомобіль, адже той є знаряддям вбивства та має сліди злочину. Суддя Лариса Кулешова не вважала, що є підстави арештовувати автомобіль. Адже господарю автомобіля Миколі Кислому ще не оголосили про підозру.

Вже у березні у справі з’явився мешканець села Копили Дмитро Іванелов, який взяв провину на себе. Слідчий просив дати дозвіл на проведення обшуку будинку Іванелова, щоб підтвердити або спростувати його провину. Мотив клопотання — є підстави вважати свідчення Дмитра Іванелова неправдивими. Суддя Кулешова і в цьому клопотанні відмовила, адже не бачила підстав перевіряти свідчення Дмитра Іванелова.

ПП ПБТІ «Інвентаризатор»

У 2014 році до МВС надійшла заява про протиправні дії посадових осіб ПП ПБТІ «Інвентаризатор» (директором цього підприємства є Володимир Корчака, депутат міськради від БПП) та відділу приватизації Полтавської міськради. За даними слідчих, під час оформлення техпаспорту на житловий будинок співробітники вищезгаданих відомств підробили документи.

18 березня 2016 року суддя Тетяна Січиокно відмовилась дати дозвіл на обшук будинку по пров. Шухевича (Піонерському), 4, у якому розташоване інвентаризаційне бюро. Мотивувала вона це тим, що немає підстав вважати, що вчинено саме кримінальне правопорушення.

16 серпня слідчий просив у Лариси Кулешової надати дозвіл на обшук відділу обліку, розподілу та приватизації міськвиконкому та розглянути це клопотання без участі представників міськвиконкому. Мотивував він клопотання тим, що є підстави вважати, що документи будуть пошкоджені або сфальсифіковані.

Суддя відмовила у цьому клопотанні, аргументуючи це тим, що немає доказів, що потрібні документи знаходяться у відділі приватизації управління майном комунальної власності.

При цьому суддя не вважала, що працівники будуть фальсифікувати документи. Виходячи з тексту ухвали, слідчому треба спочатку самому спробувати отримати документи, звернувшись до відділу напряму. Тим самим, фактично, попередивши їх про майбутній обшук.

Контрафактний алкоголь

Суддя Октябрського суду Ірина Блажко також хвилюється за приватну власність. Поки у жовтні 2016 року високопосадовці країни заявляли про боротьбу з контрафактним алкоголем, суддя Блажко відмовила у клопотанні про обшук одного з цехів на Полтавщині. За версією слідства, у цьому цеху виробляли підроблені акцизні марки. Крім цього, відмовила суддя у обшуку приміщення, де, за даними слідства, цей алкоголь зберігався.

У справі зазначено — цех, в якому зберігався контрафактний алкоголь, за даними реєстру нерухомості, не має власників. Чию приватну власність охороняла суддя Блажко, не зрозуміло.

Варто зауважити, що після деякого проміжку часу судді надавали дозвіл на проведення слідчих дій, але вже був змарнований час, тому цінність таких слідчих дій вже під сумнівом.

Можна набрати нових прокурорів та слідчих, але контроль за слідством зберігається у суддів. Можливо, владі треба звернути увагу на недосконалість КПК України. Адже, не дивлячись, що проти Портнова відкрито кримінальне провадження, його дітище ставить під загрозу ефективність усіх оголошених реформ правоохоронних органів. Саме завдяки чинному КПК, судді можуть спокійно саботувати слідство. Маємо патову ситуацію: для отримання доказової бази треба мати велику доказову базу.

Максим САМОЙДЮК, «Полтавщина»