На нову програму по боротьбі з амброзією виділять у 6 разів менше грошей, ніж потрібно

Сьогодні відбулося засідання депутатської комісії Полтавської міськради з питань регулювання земельних відносин. Серед інших питань депутати розглянули проект рішення «Про затвердження програми з ліквідації амброзії полинолистої на території Полтави на 2017-2021 роки».

Недовго обговорюючи члени комісії погодили програму. Далі, 29 листопада, її будуть розглядати на сесії міської ради.

Нова програма

Попередня програма по боротьбі з амброзією, яка розрахована на 2012-2016 роки, завершила свою дію, тому депутатському корпусу необхідно прийняти нову. В запропонованому проекті нової програми передбачено:

• провести обстеження території міста на виявлення амброзії;
• протягом червня-липня 2017 року розробити карти вогнищ амброзії в місті з щорічним коригуванням частини карт;
• забезпечити комунальні служби міста відповідною технікою для здійснення боротьби з бур’яном;
• залучити населення до боротьби з амброзією.

Методи, якими заплановано вести боротьбу з амброзією:

• скошування рослин амброзії перед цвітінням (травень, червень, липень, серпень);
• знищення рослин амброзії до цвітіння (перекопування або переорювання ґрунту з подрібненням рослин) та наступним висівом на цих місцях багаторічних або газонних трав (червень, липень, жовтень);
• знищення амброзії на узбіччях доріг хімічним методом із застосуванням гербіцидів (червень, липень);
• знищення амброзії в період цвітіння, формування насіння та плодоношення (викопування або виривання рослин з корінням і спалювання їх у спеціально відведених для цього місцях або подрібнення з подальшим захороненням решток з гасом або вапном у санітарних ямах (липень, серпень).

Підприємство «Декоративні культури», яке і виконуватиме заходи по боротьбі з амброзією, згідно з новою програмою отримуватиме щороку 500 тис грн з бюджету міста.

Проблема

Нова програма мало чим відрізняється від старої і, схоже, у подальшій боротьбі з амброзією будуть ті ж проблеми. Адже не зважаючи на існування програми, амброзії з кожним роком стає більше.

Карта

Карти з позначенням вогнищ розростання амброзії, згідно з попередньою програмою, мали бути створені ще у 2012 році. Скільки «Полтавщина» не намагалася отримати таку карту, завжди отримувала відмовки від міської ради. Останнього разу, у липні 2016 року, в КП «Декоративні культури» дали відповідь, що розробка карт розповсюдження карантинних рослин в межах міста — не входить до повноважень підприємства. Цікаво, чи створять карту цього разу?

Знищення амброзії

Основний метод боротьби з амброзією у програмі — фізичний: її скошують і виривають. Хоча у вступі до нової програми вказано, що при скошуванні, амброзія дає від кореневих частин нові паростки, що утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння. Тобто виходить, що скошувати її марно і неефективно. 2 роки тому перший проректор Аграрної академії Павло Писаренко нам пояснив, що фізичний метод був би ефективний в разі залучення не одної тисячі людей. Хімічний метод — більш дешевий та дієвий. Ефективне рішення — використання нешкідливого для людей природного мінералу бішофіту. Його хімічні властивості пригнічують алерген у амброзії і позбавляють здатності запилятися. Про хімічні методи боротьби у серпні говорив і заступник міського голови Полтави Олексій Чепурко. Цікаво, що в новій програмі вказаний хімічний метод боротьби за допомогою гербіцидів, але тільки на узбіччях доріг, адже використання отруйних речовин в місті заборонено.

Кошти

Згідно із старою програмою, кожного року витрачалося 300 тис. грн на боротьбу з амброзією. Міський голова Олександр Мамай та директор КП «Декоративні культури» Олексій Харченко неодноразово розповідали, що цих коштів недостатньо, тому з міста амброзія і не зникає. Якщо врахувати інфляцію, то на боротьбу з амброзією планують виділяти ще менше коштів, ніж раніше. У серпні заступник міського голови Полтави Олексій Чепурко казав, що боротьба з амброзією потребуватиме фінансування в районі 3 мільйонів щорічно.

Цікаво, чи вистачить 500 тис. грн? Чи проблема не в грошах, а в підході до проблеми?

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»