«Батьківщина» зриває опалювальний сезон?
Тиждень тому у мережі почало поширюватися повідомлення про те, що цьогоріч на українців очікує дуже люта зима. Новину відразу підхопили популярні українські видання, призвівши мало не до паніки серед населення. Щоправда, якщо ретельніше дослідити ситуацію, можна побачити, що до нагнітання «зимової істерії» цілком може бути причетне ВО «Батьківщина».
Найлютіша зима за кілька десятиліть?
18 вересня відоме українське видання опублікувало матеріал, у якому йшлося про підготовку українців до опалювального сезону. Готуватися, сказано у статті, варто ретельно, адже, за прогнозами народного синоптика Леоніда Горбаня, на Україну чекає найморозніша зима за останні 32 роки!
23 вересня інформаційний привід використали журналісти сайту ТСН. Після того новину, немов якусь сенсацію, взялися тиражувати найрізноманітніші ЗМІ. Що, зрештою, призвело до панічних настроїв серед українців. Та, як виявилося, нагнітання істерії було на руку одній з політичних сил.
Документ, який не мав бути оприлюдненим
Як виявилося, страхання українців «лютими морозами» було частиною такої собі «інформаційної кампанії», зініційованої видатними майстрами політичного популізму — представниками ВО «Батьківщина».
Такі висновки можна зробити, переглянувши лист за підписом першого заступника голови партії Івана Кириленка. Документ, датований ще 15 липня цього року, вочевидь, був призначений для внутрішнього користування. Адже у ньому йдеться про те, що представники «Батьківщини» мають докласти усіх можливих зусиль, аби... зірвати опалювальний сезон! Зробити це, на думку автора листа, віддані партійці мають з чіткою метою: дискредитувати Уряд та особисто Президента Порошенка.
Звісно, представники згаданої політсили від документу відхрещуються. Проте, випадкове оприлюднення листа багато що пояснює. Зокрема, можна, з великою вірогідністю, припустити, що залякування небагатих українців «страшною зимою» є не чим іншим, як частиною кампанії під кодовою назвою «Дискредитація чинної влади». І що насправді члени ВО «Батьківщина» вирішили вчергове зіграти на панічних настроях громадян, аби отримати з цього зиск.
Нагнітати паніку для підопічних Тимошенко — звична справа
А сіяти паніку, аби потім «пожинати» матеріальні чи політичні дивіденди для адептів «панянки з косою» — справа не нова. Варто лишень згадати зиму 2009-го, коли, з ініціативи Юлії Володимирівни, українці перестали спати ночами, боячись так званого «свинячого грипу». ЗМІ тоді зробили свій внесок у нагнітання паніки, щоденно повідомляючи про нові випадки ускладнень від потужного вірусу.
Свинячий грип у 2009 добряче налякав українців
Підсумки кампанії ми добре пам’ятаємо: Україна пережила «навалу» епідемії, а Юлія Тимошенко, через підконтрольні підприємства, заробила мільярди на вакцинах та пов’язках.
А до чого тут Полтава?
Тож, вочевидь, повідомлення про зиму, яку українцям годі й пережити, ретельно зрежиссовані саме представниками ВО «Батьківщина», які сплять і бачать, як займуть крісла у владній верхівці.
Іншою частиною дискредитаційної кампанії від членів політсили є мітинги проти високих тарифів на житлово-комунальні послуги, які потихеньку починають організовувати у різних містах України.
Полтава, де відсоток симпатиків «партії з червоним сердечком» чималий, звісно ж, ввійшла до числа цих населених пунктів. 29 вересня тут, біля будівлі Полтавської обласної ради, має зібратися «антитарифний» мітинг. Ініціаторами заходу виступають... природно, представники ВО «Батьківщина».
Тільки члени партії Юлії Тимошенко акуратно замовчують, що саме «Леді Ю» 2009 року підписала з Росією «супервигідну» угоду на постачання тамтешнього газу, з базовою вартістю у 450 доларів за 1000 кубометрів та з чіткими об’ємами у 52 млрд. м³, які Україна, під загрозою санкцій, щорічно мала закуповувати у «братньої» РФ. То чого ж нині, як-то кажуть, «кивати на дзеркало», якщо самі «тимошенківці» і були ініціаторами газової залежності від Росії?
Втім, зрозуміло, що український народ, який бачив чимало політичних популістів, зробить правильні висновки з ситуації і не піддасться на чергові пустопорожні заклики партії, для якої деструктив став основною рушійною силою у роботі.