Нардеп Олег Кулініч прокоментував «Полтавщині» ситуацію навколо Дібрівського кінного заводу
Народний депутат Олег Кулініч, обраний по 147 Миргородському округу, прокоментував «Полтавщині» ситуацію, яка складається навколо Дібрівського кінного заводу у Миргородському районі Полтавської області. Керівництво держпідприємства «Конярство України» заробляє на оренді землі і не дає працівникам кінного заводу розпаювати її і прозоро приватизувати.
«У постійному користуванні ДП «Конярство України» перебуває близько 44 тис. га ріллі — це величезний земельний масив. На одному з засідань Аграрного комітету ВРУ я запитав у свого колеги, який фахово займається кіньми, скільки необхідно землі, щоб повністю забезпечити 1700 голів коней, враховуючи кормову базу, покриття всіх видатків і площу для вигулу. З його слів, для цього більш, ніж достатньо, 3-4 тис га землі.
Частину землі кінного держпідприємтсва за договором про спільний обробіток було передано агропідприємству «Агрогрупі Деметра». Але, за таким договором, оренда приносить копійки. А самі ці договори викликають масу питань у юристів — вони напівзаконні. Відповідно них, наскільки мені відомо, отриманий прибуток ділиться навпіл між власником землі та підприємством, яке цю землю обробляє. При чому, офіційно тут фігурують занижені суми. Притому, прозора оренда такої землі могла б приносити державному підприємству суми в десятки разів більші.
До речі, подібна ситуація не тільки в Дібрівці. По інших підприємствах ДП «Конярство України» вона схожа: більшість земель передані невідомо кому.
Так само, цю землю могло б обробляти і саме підприємство — залучати кредити державних банківських установ, розвивати власну технічну базу, створювати робочі місця. Але ж цього всього не робиться, а реальні доходи за цими «сірими» схемами осідають десь в кишенях чиновників та ділків.
Що потрібно зробити
Моя позиція майже повністю сходиться з позицією профільного міністра Тараса Кутового. Ми на засіданні комітету у Верховній раді вже зверталися до керівника ДП «Конярство України» Дениса Птушка з проханням розібратися в ситуації навколо Дібрівського кінного заводу, критикували його роботу.
Як на мене, то землі у ДП «Конярство України» має залишитися рівно стільки, скільки потрібно для утримання поголів’я коней. Що стосується іншої землі, то частина її має бути розпайована між працівниками — цим зніметься соціальна напруга. Частина земель може бути передана у комунальну власність до резервного фонду — це має задовольнити потреби територіальних громад. Адже, місцева влада зараз фактично не має вільних ділянок для забезпечення соціальних потреб і воїнів АТО, соціальних працівників і інших категорій. Все, що залишиться, має бути через земельні аукціони передано в оренду. Це забезпечить прозорість та максимальний рівень орендної плати. І доходи, на яких зараз збагачуються всі, кому не лінь, будуть виведені з тіні.
Вважаю, що Кабмін і Верховна Рада мають спільно напрацювати конструктивну позицію, яка дозволить зберегти поголів’я коней при приватизації. Вкрай важливо, щоб після розпаювання і приватизації «Дібрівський кінний завод» і далі жив. Не можна, щоб підприємство, яке є візитівкою району та області, закрилося, а коні були розпродані. Верховна Рада планує у вересні прийняти закон про приватизацію, можливо, тоді питання зрушить з місця.»
, «Полтавщина»