Це вже не виборчі технології, це — свавілля політичного бандитизму

Напередодні проміжних виборів до Верховної Ради 17 липня 2016 року політологи передбачали жорстку конкуренцію електоральних технологій з метою отримання перемоги за будь-яку ціну. З прикрістю констатуємо, що вибори в окрузі № 151 (центр — місто Лохвиця Полтавської області) за своїм цинізмом і брутальним впливом на волевиявлення громадян перевершили найгірші прогнози аналітиків. Передусім це стосується кандидата від партії «Батьківщина», незмінна вождиня якої на всіх усюдах торочить про свою відданість ідеалам демократії, інтересам народу.

Але якщо вибори — це форма безпосереднього народовладдя, делегування народом владних повноважень своїм представникам, то завдання будь-якої політичної сили, а тим більше тієї, що претендує на звання демократичної, — створити умови, необхідні для вільного волевиявлення громадян. Тільки так, за словами 16-го президента США Авраама Лінкольна, можна забезпечити формування влади «іменем народу, силами народу і для народу», адже вибори — це чесні, прозорі змагання кандидатів з метою виявлення найдостойнішого, здатного якнайкраще представляти інтереси людей у владі.

Натомість набір найбрудніших прийомів, що їх застосували представники Юлії Тимошенко для досягнення бажаного результату своєму кандидату Руслану Богдану (Мусієнку), інакше як політичним бандитизмом назвати не можна.

Як слушно зауважують ЗМІ, на користь висуванця від «Батьківщини» спрацювала вже традиційна безмежна опозиційно-популістська риторика Юлії Тимошенко, а також допомога Надії Савченко, яка особисто агітувала за Руслана Богдана (Мусієнка), до речі, з порушенням закону, коли ЦВК ще навіть не зареєструвала його для участі у виборах.

Основним ресурсом, що визначив цю «перемогу», стала заздалегідь створена виборча піраміда, мережа так званих прихильників Руслана Богдана (Мусієнка), які зобов’язувалися привести виборців на дільниці, аби ті проголосували «правильно» за оголошену винагороду.

Підлі, цинічні оборудки щодо підкупу виборців і членів виборчих комісій зафіксовано на відео, на якому керівник Лохвицького районного виборчого штабу Руслана Богдана (Мусієнка) В’ячеслав Демчук наставляє членів ДВК не боятися порушувати закон. Мовляв, чого лякатися, якщо всі технічні кандидати, а їх понад 20, є кандидатами від «Батьківщини». Крім того, усім відомо, що голова окружної виборчої комісії — дружина Демчука.

Звісно, правову оцінку скандальним відео повинні дати правоохоронні органи, але для цього треба спочатку знайти пана Демчука, який «хутко зник» відразу після оприлюднення відео в мережі. Залишається сподіватися, що, на відміну від свого колеги, заступника керівника Лохвицької районної організації «Батьківщини», депутата райради Петра Чорного, пан Демчук ще не встиг оформити російський паспорт і громадянство.

Можна навести безліч інших фактів брутального порушення закону, виготовлення без вихідних даних і поширення різноманітних друкованих матеріалів з брехливою інформацією щодо міського голови Пирятина, члена Соціалістичної партії України Олексія Рябоконя — основного опонента Руслана Богдана (Мусієнка).

Застосувавши потужну машину з підкупу, маніпуляцій і брехні, представники «Батьківщини» Юлії Тимошенко нахраписто та безцеремонно знехтували думкою громадян, спотворили волевиявлення виборців. Аби вкотре переконатися в цьому, достатньо ознайомитися з аналітичними матеріалами одного з відомих полтавських незалежних інтернет-видань, у яких подано порівняння кандидатів за основними критеріями, на які люди спираються під час свого остаточного вибору.

	Олексій Рябоконь	Руслан Богдан
Місце проживання	в окрузі (Пирятин)	в іншій області (Київ)
Відповідність освіти	держуправління	інша
Чи проводить зустрічі з виборцями	дуже активно	не проводить
Використання брудних технологій	ні	так
Праця для людей в окрузі	постійна	під вибори
Участь у кримінальних справах	відсутня	наявна
Зв’язки з олігархами	не має	має

Не зайвим буде згадати і про інформацію ЗМІ щодо кримінального минулого Руслана Богдана (Мусієнка), і про його попереднє протягом двох скликань цілковито бездарне перебування у Верховній Раді, де він жодного разу не виступив у сесійній залі, не ініціював жодного законопроекту, а запам’ятався хіба що звинуваченнями у педофільному скандалі та виключенням із фракції БЮТ за голосування щодо Конституції разом із кількома іншими депутатами. Коментуючи ту подію, Юлія Тимошенко заявляла: «Не можна засуджувати людей за те, що вони не здатні на подвиги. Але і тримати в команді слабких людей ми не маємо права, і тому наша фракція виключила цих депутатів зі свого складу і від того стала сильнішою». Утім, незважаючи на такі категоричні оцінки, невдовзі Богдана (Мусієнка) не лише повернули до фракції, а й призначили керівником Полтавської обласної організації «Батьківщини» — чи то він перестав бути слабаком, чи може підтвердив свою «здатність на подвиги» на іншій ниві — газовій. Тут і справді для спеціаліста з реалізації природного газу поле діяльності велике. Тож, зовсім неважко зрозуміти неймовірну затятість спільників Юлії Тимошенко в боротьбі за мандат від округу № 151, враховуючи, між іншим, що на території Полтавської області розташовані газовидобувні структури, контрольовані скандально-відомим газовим магнатом Олександром Онищенком (Кадировим).

Чи можна вважати це перемогою ВО «Батьківщини»? Ні й ще раз — ні! Подібні прийоми забезпечення потрібного результату, маніакальне прагнення максимальної влади за будь-яку ціну є абсолютно неприйнятним, небезпечним для суспільства. Зрештою, не для того відбулася Революція Гідності, не задля того люди вмирали на Майдані і продовжують гинути в АТО, щоби політичні пройдисвіти різних мастей вирішували у такий спосіб власні меркантильні проблеми, продовжуючи грабунок нашого народу.

На тлі безмежної підлості з боку команди Богдана (Мусієнка) позиція Олексія Рябоконя є достойною та промовистою: «Я був би згоден з гідністю сприйняти будь-який результат волевиявлення, якби він був чесним і прозорим, та потиснути руку переможцю. Але я не сприймаю результату, якого опоненти досягли в результаті маніпуляцій на усіх рівнях. Сьогодні у нас украли голоси, а завтра вкрадуть Україну?».

Власне, порядність, патріотизм і професіоналізм завжди були та є притаманними Олексію Рябоконю. Поза всяким сумнівом, міський голова Пирятина Олексій Рябоконь з-поміж кандидатів у депутати Верховної Ради по виборчому округу № 151 є найдостойнішим, найкраще підготовленим для роботи із законодавчого забезпечення вкрай важливої для майбутнього України реформи місцевого самоврядування.

Цілком очевидно, що «здобуття округу» № 151 Русланом Богданом (Мусієнком) в результаті проміжних виборів до Верховної Ради України 17 липня 2016 року стало можливим ще й тому, що переважна більшість виборців округу не прийшла на вибори. Тим самим продемонструвавши байдужість до власного майбутнього, забувши, що вибори якраз і є основним знаряддям демократії, що визначає ключове конституційне право народу як єдиного джерела влади.

В результаті Полтавщина не використала абсолютно реальну можливість отримати у Верховній Раді свого представника, здатного за будь-яких обставин зробити максимум корисного для всіх виборців, для територіальних громад, для України та її народу.

Соціалісти Полтавщини рішуче засуджують аморальні, протизаконні способи ведення виборчої кампанії, продемонстровані представниками кандидата від ВО «Батьківщина» на проміжних виборах до Верховної Ради України по округу № 151.

Ми звертаємося до Центральної виборчої комісії з проханням не визнавати результатів цих безчесних виборів, доки не буде зроблено правової оцінки усіх порушень та їх впливу на волевиявлення виборців.

Ми вимагаємо від правоохоронних органів вжити необхідних заходів для притягнення до суворої відповідальності всіх осіб, винних у порушенні виборчого законодавства.

Політичному бандитизму — не місце в українському суспільному житті!

Степан БУЛЬБА, перший секретар Полтавського обкому Соціалістичної партії України