Пішов з життя Євген Вікторович Ширай

Народився Євген Вікторович Ширай у 1948 році на Полтавщині в с.Жирківка Карлівського району. Після закінчення Полтавської середньої школи № 16 та механічного факультету технікуму м′ясної промисловості у 1972 році закінчив архітектурний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту. Захистив дипломний проект «на відмінно» за темою «Формування історико-архітектурної зони м.Полтави». На конкурсі-огляді кращих студентських робіт архітектурної спеціальності СРСР у м.Ленінград його проект був відзначений дипломом ІІІ ступеня.

Проектну роботу розпочав у Полтавському відділі інституту «Укрооппроект» (1972-1974 рр.). З 1975р. — головний архітектор відділу інституту «Укррадгосппроект».

З 1980 р.- перший заступник головного архітектора області, а з 1991 по 2008 рр. — головний архітектор Полтавської області. Серед авторських робіт, реалізованих за час роботи у проектних інститутах, слід відзначити проект забудови центральної частини населеного пункту радгоспу «Тепличний» Сумської області, проект детального планування с.Стасі Полтавського району. За реалізацію проекту комплексної забудови та благоустрою с.Щербані Полтавського району Полтавської області Постановою виконкому ВДНГ СРСР у 1982 р. Є.В.Ширай нагороджений бронзовою медаллю. Друга бронзова нагорода вручена йому в 1987 р. за реалізацію забудови та комплексного благоустрою селища Гиряві Ісківці Лохвицького району Полтавської області.

До певних здобутків слід віднести реалізовані проекти Будинку культури на 300 місць у м.Тетієві, індивідуальний проект пансіонату-профілакторію на 250 місць у смт.Козин Київської області (кращий збудований проект 1999 р.), тощо.

Понад 27 років від віддав себе служінню в органах виконавчої влади, де брав активну участь у складанні проектів районного та обласного планування, генпланів міст Полтава, Кременчуцка, Комсомольська, Миргорода. Особливу увагу приділяв питанням збереження та реставрації пам′яток архітектури, культурних споруд. Це об’єкти культурної спадщини, такі як Мгарський монастир у м.Лубнах, Хрестовоздвиженський монастир у м.Полтаві, собор Різдва Богородиці у смт.Козельщині, Спасо-Преображенська церква у селищі Великі Сорочинці Миргородського району, соматичний корпус обласної лікарні в м.Полтаві. За роки незалежності, за безпосередньої участі як головного архітектора Полтавської єпархії, майже в кожному районі області збудовані нові церкви.

Вагомий досвід Євгена Вікторовича у проектуванні культових споруд був втілений в індивідуальному проекті Успенського собору у м.Гадяч, розроблений у співавторстві з архітектором В.Н.Леоновичем та реалізований 1997 р.

Член Національної спілки архітекторів України (1976 р.), голова правління Спілки (1987 р.), перший на Полтавщині заслужений архітектор України (1998 р.), член кореспондент Української академії архітектури (2000 р.), лауреат Державної премії України в галузі архітектури 2000 року, дійсний член Академії наук України (2005 р.), лауреат премії ім.В.Г.Короленка (2007 р.), автор герба та прапора Полтавської області. Нагороджений Почесними грамотами обласної ради, облдержадміністрації, подякою Полтавського міського голови, подякою голови Київської облдержадміністрації.

За результатами конкурсів в області, створено понад 15 пам′ятників, серед них — три Т.Г.Шевченку, воїнам-інтернаціоналістам (м.Гадяч), чорнобильцям (м.Гадяч), воїнам-визволителям 1941-1945 років, а також Є.Гребінці (в м.Гребінці), М.Остроградському, В.Короленку (в м.Полтаві).

Член спілок фотохудожників та архітекторів СРСР та України, переможець ряду фотоконкурсів, організатор трьох власних персональних виставок.

Творчий підхід до виробничих питань завжди був притаманний Євгену Вікторовичу. Його невід’ємними рисами були відповідальність, вимогливість до себе і підлеглих, порядність і діловитість. Євген Вікторович був авторитетним архітектором, вмілим організатором, вимогливим і водночас людяним керівником, який свою діяльність тісно пов’язав з Полтавським краєм.

Світла пам’ять про Євгена Вікторовича Ширая назавжди залишиться в серцях всіх, хто його знав.

В.Головко, О.Біленький, А.Пісоцький, М.Білокінь, О.Пругло, Р.Товстий, Є.Холод, А.Ханко, Ж.Бовкун, В.Вадімов, В.Голуб, Т.Голбан, В.Гудим, В.Іванченко, І.Іщенко, Л.Іоффе, М.Карюк, К.Клавдієва, І.Клочко, А.Козленко, Л.Корнієнко, С.Кожемяко, П.Кропивка, В.Лисак, В.Онищенко, В.Оніщенко, О.Панков, І.Пашко, Б.Петтер, І.Піддубний, О.Регін, Е.Рева, В.Руденко, С.Сагайдачний, В.Стеблянко, Є.Томін, О.Тонков, П.Тишкевич, О.Удовіченко, Г.Фасій, С.Фролов, О.Чепурний, О.Черчатий, В.Шулик, В.Штефан, А.Чорнощоков, М.Хворостян, Б.Чичкало, М.Юхименко, В.Фомічов, Ю.Янко.