У Полтаві хочуть створити індустріальні парки, щоб повернути статус промислового міста

У січні 2016 року Полтавська міська влада повідомила, що приєдналася до Проекту Німецького товариства міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit — GIZ), який планується реалізувати за 3 роки, а його загальний бюджет може сягнути 6 мільйонів євро. Реалізовувати цей проект разом із німецькими партнерами має комунальна, неприбуткова організація «Інститут розвитку міста», створений у 2015 році відповідним рішенням Полтавської міськради.

«Полтавщина» зустрілася із керівником цієї комунальної організації, екс-заступником міського голови Полтави Юрієм Левченком, щоб розповісти полтавцям про заплановані проекти більш детально.

— Юрій Анатолійович, будь ласка, в двох словах про мету нової комунальної організації.

— Інститут займається вивченням українського та міжнародного досвідів розвитку та подальшого впровадження в життя Полтави. Створює та об’єднує зусилля усіх мешканців, влади та бізнесу, підтримує процес залучення громади до вирішення питань місцевого самоврядування.

— Тобто, це своєрідний місток між владою, бізнесом та громадою.

— Так, місток. Це не наше ноу-хау, а поняття «Інститут розвитку» — створене і діє у Львові, Кривому Розі та Вінниці. За базу організації та стратегії розвитку ми взяли міста Львів та Вінниця. У Львові — це аналітичний центр, який збирає та обробляє інформацію. Наша держава задекларувала шлях у Європу, але Україна — це не Молдова і не Грузія — територія велика і населення тут більше. Тому і американці, і канадці, і поляки, і німці, і шведи намагаються зробити місцеві території комфортними для проживання і щоб розвивалися спільноти особливо у містах.

Західна Україна добре працювала над цим питанням з 2010 року. А Схід більше звик до коштів з держбюджету.

Організація, яка дала нам поштовх, це ІІ Міжнародна академія, яка відбулася у Чернівцях. Я побачив, що Західна Україна розвивається інакше, тому я у 2014 році запропонував організаторам заходу GIZ долучити до своїх програм і Полтаву. Адже у 2015 році Львів відвідало 2 млн туристів — і це прямий результат проекту. Німці навчили їх, як повинні кав’ярні працювати — що до кави потрібно і пиво, а до пива ще щось цікаве. І на сьогодні у Львів їдуть люди.

Мене почули, тому у січні 2015 року німецькі експерти підбили підсумки роботи проекту у Львові і запропонували німецькому уряду виділити кошти на подібні програми для 4 інших українських міст: Полтави, Вінниці, Чернівців та Житомиру.

Юрій Левченко

Стару команду експертів залишили у Львові, бо програму вирішили продовжити, а з нами буде працювати інша — у січні 2016 року вони відвідали Полтаву. Вже підписаний Протокол про співпрацю, а 10 червня 2016 року у Києві, у Міністерстві регіонального розвитку буде підписана Угода про співпрацю між Міністерством економічного розвитку, Міністерством регіонального розвитку України і Федеральним міністерством економічної співпраці та розвитку міст Німеччини. Саме це міністерство фінансує проект GIZ.

Є ще співпраця із Міжнародною компанією Проміс, це 5-річний проект. Є робоча група — проект стратегічного розвитку Полтави. Є думка написати стратегію на 5-6 років, але 3-4 контрольні заходи потрібно визначити і обов’язково виконати. Під це виділяється до 1 млн євро (на 4 міста), до 1 січня 2017 року ми повинні визначити цей стратегічний розвиток.

Є проект в рамках Партнерства відносин з містами України (місто-партнер Полтави — Фільдерштадт). Фільдер замовляє для нас німецьких спеціалістів, які працюватимуть у міськвиконкому, в Інституті, це також місток між економіками Полтави та Фільдеру — передмістя Штутгарту.

Є також складна, але досяжна задача — створення у Полтаві індустріального парку. Повернення до тієї Полтави, яку колись ми називали промисловою. Для прикладу. Соціалістична Європа у свій час розвалила промисловість, але на тих містах вони створили індустріальні парки. В Угорщині на 11 млн населення — 89 індустріальних парків. Працюють на ЄС, наприклад, збирають автомобілі. Тому у німців є стратегія, що виробництва потрібно виносити не в Китай, а створювати і на території України.

Є ще Державний фонд регіонального розвитку. Ми направляли туди проекти, але оцінки достатньої вони тоді не отримали. Є зацікавленість у мера Олександра Мамая, щоб у 2017-2018 роках ми отримали для Полтави кошти на розвиток.

— Чи можна розкрити суть проектів?

— Проект GIZ (Інтегрований розвиток міста) розрахований на 3 роки. Перший рік — це збір інформації. У нас створена робоча група, яка надає інформацію для того, щоб визначити, що саме необхідне для Полтави. Які плюси, які мінуси... Створена сьогодні група експертів, яка буде на базі цих зібраних матеріалів, реалізувати проекти по кожному напрямку. Якщо подивитись на карту Полтави, то видно, що тут у нас парк, а тут — супермаркет, а тут — колись був завод, а тепер пустка. За 3 роки ми повинні створити таку карту, яка б показала — якою Полтава повинна бути. Карта буде в рамках вже існуючого Генплану. Це напрямки туризму, дозвілля, промисловості і т.д.

На окремі проекти є фінансування від GIZ і від Швейцарської Конфедерації. Від останньої — фінансування складе 2 млн швейцарських франків. Від німецького федерального міністерства — 4 млн євро. Але це для 4 міст. За німецькі кошти буде протягом 3 років реалізовано один міні-проект конкретно для Полтави (це 50 тис євро), а за швейцарські (до 500 тис франків) якійсь вже великий проект. Усі інші визначені проекти повинні реалізувати вже ми, самостійно, і знайти інвесторів. Це буде завданням для Інституту розвитку міста.

— Що дадуть територіальній громаді індустріальні парки? І що це взагалі?

— Це облаштована земельна ділянка, до якої підведені комунікації. В Україні укладено договорів на 12 індустріальних парків, але реально працює 4. Для прикладу, на Полтавщині створений індустріальний парк у Кременчуці, на 56 га землі, але він не працює. Депутати нового скликання відмовили керуючій компанії, сказали: «Ні, ми не хочемо переводити землі для сільгосппризначення під промислове». А ось індустріальний парк «Рясне-2» у Львові працює, на 25 га землі. Знайдена голландська керуюча компанія, яка повинна протягом 3 років розмістити до 20 західних підприємств по випуску, в основному, побутових електроприладів.

— У Полтаві є занедбані промзони, це майбутні місця для майбутніх індустріальних парків?

— Ми з першим заступником мера Михайлом Шевченком обговорили саме це. Є варіант — зробити інвентаризацію занедбаних земель, у тому числі й там, де були промзони. Якщо там є господар... Парк, щоб ви зрозуміли, він може бути і приватний, і комунальний, але його завдання єдине — місце під розташування підприємств. Наприклад, зі Сходу переїхало багато підприємств, подалі від війни. Але не в Полтаву, бо тут немає для цього землі. Ми зацікавлені у тому, щоб такі місця з’явилися і влада буде сприяти таким процесам. Наприклад, індустріальний парк передбачає пільги для його натхненника, пільги, які може надати місцеве самоврядування. Сесія вирішить, щоб підприємець (чи підприємці) не сплачував оренду поки не буде парку, щоб було у нього 3-4 роки, щоб він сплачував вже з прибутків.

— Дуже фантастично це звучить. Коли на це очікувати?

— Це потрібно було робити ще вчора. Питання до керівництва, а воно цю необхідність розуміє.

— Що отримає громада?

— В парках будуть працювати наші полтавці, податки отримуватиме місцевий бюджет. Бо у нас стихійний ринок на Чорновола (Куйбишева) незабаром дійде до пам’ятника Слави. Можна їх прибрати, але яку альтернативу ми запропонуємо цим людям? А нам потрібно створювати робочі місця. Інститут також буде займатися перекваліфікацією — буде дисципліна в техуніверситеті. Щоб німці, з 1 вересня 2017 року, змогли б викладати окрему дисципліну — управління і розвиток міста. Але з прогнозами будемо обережними. Давайте спочатку — отримаємо перші результати.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»