Юрій Бублик: Брат за брата! За братом брат, або «двовалєріє» до добра не доведе

До цієї політичної сили нас привела згода із засадничим партійним документом — Програмою захисту українців. Ця Програма і мої переконання всі шість років спонукали мене до самовідданої праці. Завдяки Вашій довірі, в 2010 році ми здобули владу в Ковалівській сільській раді. За ці роки роботи довели собі і громаді, що саме від кожного із нас залежить стан нашого села, міста і навіть України. Започатковані справи та новий підхід до роботи і надалі змінюють громаду на краще. Бо, як каже мій брат Юрій Бублик: «Не красти, не брехати — і грошей на все хвате!»

То ж ми з Вами витримали важке протистояння в дні Революції Гідності та не допустили кровопролиття на полтавському Майдані. Разом із Вами вберегли Полтавщину від сепаратистського шабашу. А з перших днів війни на сході України всі, як один, стали на захист нашої Вітчизни: хто зі зброєю в руках, хто волонтерською справою, а всі решта — організаційною діяльністю та щирими пожертвами.

Весь цей час залишаюсь вірним громаді, яка мене обирала. Саме громаду вважаю найвищим своїм керівництвом. Здійснюючи свої повноваження сільського голови, жодного разу не залишив без уваги людського звернення чи то телефонного дзвінка. Однаково належну увагу приділяю всім, хто звертається до мене, незалежно від політичних поглядів.

І всі свої добрі справи, волонтерську, громадську та політичну діяльність здійснював під прапором ВО «Свобода», ніколи не цурався своєї політичної приналежності. Навпаки, провів у районну раду Полтавського району декількох побратимів, щоб міцною була фракція свободівців, щоб виправдати високу довіру ковалівської громади.

Але треба зазначити, що ВО «Свобода» багато чим суттєво різниться від інших політичних сил, зокрема, на жаль, вона не є демократичною партією. «Свобода» — авторитарна партія, що ще раз продемонстрували нещодавні події на сесії районної ради Полтавського району.

Нагадаю, що мій брат Юрій Бублик ще наприкінці грудня 2015 року вийшов із лав ВО «Свобода», зокрема і через незгоду з авторитарністю прийняття рішень у цій політсилі. До квітневої сесії райради я багато на що закривав очі, ще вагався — можливо, брат погарячкував, може все ще й не так погано у рядах свободівців. Але зараз розумію — Юрій Бублик був правий. І керівництво районної організації продовжує справу партійних бонз обласного і всеукраїнського масштабу, руйнуючи і так малочисельну структуру своїх однопартійців. Те, що трапилося напередодні Великодня, стало останньою краплею та сприяло прийняттю мною рішення щодо перебування у свободівських лавах.

Тому що це неправильно, коли два Валєри (Толкачов і Черняков, керівники районної і обласної організацій ВО «Свобода»), десь «вничку» (чи не за бокалами пива?), вирішили допомогти скинути діючу — успішну ПРОУКРАЇНСЬКУ голову райради. І кому допомогти? — Олександру Павлюченку — сумнозвісному керівнику фірми «Альфа-капітал», відомому у далеко не законослухняних колах як «Саша-Браслєт»! Кандидатура на нового голову райради теж висунута була підходяща — чоловік, у якого в очах тільки гроші: якраз під стать пану Павлюченку, котрий в своєму збагаченні удержу не має. Варто згадати, як цей горе-бізнесмен свого часу «віджав» у полтавської громади приміщення дитячої бібліотеки. І як, напевне через невимовну доброту свою, вніс 10 000 000 грн. застави за біглого екс-керівника обласної ДАІ Петра Блажківського. Люди гомонять, що статки пан Павлюченко надбав на крадіжках газоконденсату, але я й сам знаю односельців, котрі обгоріли, скалічились, відсиділи, вплутавшись у цей його брудний бізнес. А пан Павлюченко — нічогенько, живий-здоровий і чистий перед законом. Якщо його методи застосовуватимуть у Полтавському районі — кінець району прийде скоро. Але пана Павлюченка це не бентежить, він через свою заступницю і депутата Ірину Степаненко намагається здійснити переворот у райраді. І мета всіх цих маніпуляцій стає зрозумілою, якщо пригадати, що величезним ресурсом Полтавського району є земля та її надра й, безсумнівно, близькість до обласного центру.

Тож, на жаль, не через ідеологічні переконання мала голосувати за новоспечених дерибанщиків багатств громади фракція свободівців — за обіцяну Валєрі Толкачову посаду заступника райради та ще, подейкують, за... 10 000 у.о. От і вся ідеологія.

Чудово знаючи, що це внесе розкол у ряди членів фракції, два Валєри ухвалили своє рішення як завжди: не порадившись із однопартійцями. Вже навіть у залі і в пресі говорили, що, вочевидь, по 2 000 у.о. за голос кожного депутата, (і свободівців у тому числі) пропонували бандити, а коли голосів на сесії все таки не вистачило — ставки піднялися ще вище. Звісно, що така поведінка очільника районної «Свободи» обурила і членів фракції, і учасників АТО, які прийшли подивитися на цю ганьбу.

Ось так авторитет районної «Свободи» упав, як кажуть «нижче плінтуса». Районна організація і так ледь животіє, а такі дії двох Валєр нічого, окрім розколу, у лави націоналістів не вносять.

Заява Олександра Бублика про вихід з ВО «Свобода»

Тому я йду із «Свободи». Впевнено заявляю, що Олександру Бублику з такою партійною диктатурою не по дорозі. Мене обирали мешканці Ковалівської сільради. І саме своїм виборцям я намагаюсь догодити, і саме їх слухаюсь. Ніякі партійні бонзи не можуть вказувати, що мені варто робити. Тим більше, коли вони роблять це не з ідеологічних міркувань, а виходячи із своїх шкурних інтересів. Їм, напевне, байдужа доля району і його громад. Мені — ні.

Тому кладу свій свободівський партквиток на стіл. Олександр Бублик підкорятиметься тільки «народній диктатурі». Щодня на робочому місці сільського голови я бачу людей, які є моїми справжніми керівниками — десятки українців, яким я, в міру своїх сил та повноважень, намагаюся допомагати. Тільки шкода, що деякі мої колеги, посадовці та місцеві депутати, розучилися це відчувати...

Слава Україні!

Залишаюсь вірним громаді, яка мене обрала!

З повагою, щиро Ваш Олександр БУБЛИК, ковалівський сільський голова.