Юрій Бублик: Наближаю законодавство до потреб людей, або чи будемо спати довше?
У житті кожної людини трапляються дрібниці, на які вона не звертала уваги, але котрі у подальшому впливатимуть на її життя
Саме тому законодавство держави має бути якнайкраще відрегульоване — тоді людина може вирішити ситуацію на свою користь. Виходячи з цього, окрім діяльності у виборчому окрузі та роботи у сесійному залі та комітеті, постійно працюю над законопроектами, наближаючи законодавство України до потреб громади.
От, узяти, наприклад, щорічне переведення годинників на зимовий та літній час. Здається дрібниця, але це викликає, так званий, часовий стрес і негативно впливає на психологічний та фізичний стан людини, а це — більші витрати, ніж незначна економія електроенергії. Переведення годинника для одних — просто дискомфорт, а для інших — це загострення хвороби. У такі перехідні періоди багато людей скаржаться на погане самопочуття, адже навіть незначне зміщення часу — це пряме і грубе порушення біологічного годинника. Наслідком є підвищена чутливість та емоційність, втомлюваність, порушення сну та загострення хронічних захворювань: люди добре відчувають зміну біоритмів у природі. Через ці факти деякі країни світу вже відмовилися від переведення годинників на зимовий та літній час.
Через численні звернення громадян України про відмову від переведення годинників на зимовий і літній час та щоб запобігти негативному впливу на здоров’я громадян у наслідок цього переведення годинників підготував і подав на розгляд Верховної Ради Постанову про скасування на території України літнього часу. Пропоную передбачити в Україні час другого часового поясу без додавання однієї години.
Або ось — проблема правового положення зачатої, але ще не народженої дитини. Це питання поставало перед суспільством ще з давніх часів, але в законодавстві України немає точного і повного закріплення спадкових прав дитини, зачатої за життя спадкодавця і народженої після відкриття спадщини. Зустрічається лише застереження про те, що в рамках закону в окремих випадках держава охороняє права зачатого, але ще не народженого маляти (до речі, така дитина називається дивним для нас латинським юридичним терміном «насцітурус»).
Пропонований мною законопроект передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України, доповнивши його статтею 1222-1, яка визначає право насцітуруса (ненародженої дитини) на спадщину.
Ще одна неврегульована законодавством проблема: на даний час в користуванні сільськогосподарських товаровиробників перебуває 5,7 тисяч гектарів полезахисних лісосмуг, які не мають власника! Це через протиріччями між лісовим та земельним законодавством. Діючими законами також не передбачено механізм використання таких земель, що робить неможливим управління ними органами місцевого самоврядування. Як наслідок: незаконне їх використання з боку інших осіб, вирубка та винищення лісових смуг.
Моїм законопроектом передбачається внести зміни до Лісового та Земельного кодексів України: після цього лісосмуги перестануть бути нічийною землею.
І таких неврахованих дрібниць в законодавстві України ще дуже і дуже багато! Сподіваюсь, що моїми зусиллями, як законотворця, громада матиме більш досконале право, котре убезпечить людей від юридичних прикрощів.
Народний депутат України