21.12.2009 | 10:21

Володимир Литвиненко: «Приємно, коли люди гідно оцінюють твою роботу!»

Дільничний інспектор Володимир Литвиненко Дільничний інспектор Володимир Литвиненко

Вчора наша країна відсвяткувала день міліції, день тих людей, які нас захищають та дбають про благополуччя нашого життя. Та в суспільстві відношення до міліції неоднозначне, багато хто із недовірою ставиться до органів правопорядку

Часом суспільство лякають шокуючими історіями про порушення закону самими міліціонерам. Та невже ж усі працівники органів заслуговують на таке ставлення? Впевнений, що ні! Тому підтвердження – діяльність старшого лейтенанта, дільничного інспектора Ланнівського цукрозаводу Володимира Литвиненка.

Взагалі, життя у селі зовсім не схоже на міське, тут всі один одного знають, тож ніякий недобрий вчинок не залишиться непоміченим. Молодий лейтенант сумлінно виконує свою роботу і за дуже короткий час здобув таку повагу серед односельців, якої мабуть і сам не чекав. Та й не тільки Ланну «пильнує» міліціонер, а й сусідні села. А це накладає ще більшу відповідальність на його діяльність. Особливо важко Володимиру Литвиненко одному контролювати достатньо велику територію. Втім, старший лейтенант не скаржиться, а просто виконує свою роботу, а вона в нього досить не проста. Кожен день дільничого заповнений досить щільно, адже потрібно розглянути і звернення від громадян, і відвідати людей, що мають зброю. Зброя повинна зберігатися в сейфі, бути розібраною – стверджує Володимир Литвиненко. Та не тільки перевіркою зброї займається сільський дільничний, а й перевіркою певних «неблагонадійних» людей, які вже притягалися до відповідальності, або ж знаходяться в такій собі «зоні ризику». Можливо, комусь здається, що така робота не є якоюсь важкою. Але те, що вона повинна бути виконана професіонально, згоджуються всі. А в професіоналізмі Литвиненка упевнені ті, хто його знає.

— Володимире Юрійовичу, вітаю вас із професіональним святом! Чи поздоровляло вас керівництво?

— Та ні, особливих привітань не було, але, ви знаєте, нічого страшного. Це свято - лише один день, тож вітатися і святкувати ніколи. Потрібно працювати.

— Був час, коли  Головне Управління  давало в користування  сільським дільничим  скутери, щоб ті  мали «колеса»  для якіснішого  контролю за своєю  територією. Ви скутер  не отримали?

— На жаль, ні. Я не отримав скутера, але скажу, що чув про те, що інші мої колеги отримували, а значить подібна практика дійсно є. Бували випадки, коли я отримував премію. Нібито, все.

— Ви нещодавно приїхали  з курсів підвищення  кваліфікації. Подібні  курси можуть впливати  на кар’єрне зростання?

— Ці курси  проходять для нас кожні 5 років. Але вони жодного відношення до кар’єрного росту не мають. Просто на них ми покращуємо свої навички.

— А люди, односельці, вас не забули поздоровити?

— Ні. І це дуже  приємно, коли люди в селі  підходять, вітають. Я дуже  вдячний усім за привітання. Знаєте, якщо вітають, то значить оцінюють мою роботу, як непогану. А це дуже важливо для мене.

Сергій ДЗЕХ, «Полтавщина»

Події