Усі мери — хабарники або чи варто вірити передвиборчим технологіям?
Чого тільки не дізнаєшся про кандидатів у мери перед виборами. Лише в тролейбусі дізнаєшся такого, чого не дізнаєшся більше ні звідкіль, навіть з Інтернету
Нещодавно на шпальтах «Полтавщини» була опублікована стаття однієї екс-чиновниці, яка стверджує, що міська влада відверто вимагає хабарі на ринках.
Дивна річ, чомусь усі звинувачення лунають від посадовців з приставкою «екс». Чому так? Може тому, що під час перебування на посадах вони самі брали участь у недобрих справах, а після відлучення від «корита» прозріли? Якщо ні, то чому замість того щоб своєчасно звернутись до правоохоронців і припинити таке неподобство та покарати злочинців, вони лізуть зі звинуваченнями на шпальти Інтернет-видань? А може продали душу та відробляють чиєсь замовлення?
За часи незалежності посаду міського голови займали троє народних обранців Анатолій Кукоба (світла йому пам’ять), Андрій Матковський та Олександр Мамай.
Свого часу Анатолія Кукобу (до речі, теж перед виборами) звинувачували у хабарництві та протекціонізмі. Зараз у всіх бідах і негараздах звинувачують теперішню владу, яку очолює Олександр Мамай.
Але найбільше звинувачень у новітній історії Полтави випало на долю Андрія Всеволодовича Матковського. Спочатку приписували йому приватизацію за копійки з півсотні об’єктів комунальної власності міста. Потім звинувачували у будівництві апартаментів в безпосередній близькості до краєзнавчого музею, від чого стіни музею потріскались і загрожували обвалитись. То містом поширювались чутки, що він взагалі виїхав з Полтави і проживає з сім’єю чи-то в Австрії, чи-то на Кіпрі. Неначе там уже побудував декілька готелів, а в Полтаві він як чортик з табакерки вискакує лише перед виборами. А найбільші недоброзичливці ще й якийсь додаток придумали до його імені і стверджували нібито Андрій Всеволодович переполовинив їх бізнес на свою користь. Чого тільки не наплетуть лихі язики.
Пересічному громадянину, який звик вірити телевізору та пресі, важко розібратись де правда, а де брехня. От і коливаються бідолахи не знаючи кому віддати свій голос. Чи зважати на те, що реально зроблено і робиться для міста Мамаєм, чи вірити тому, що обіцяє Матковський (як свого часу Остап Бендер мешканцям Васюків), зважаючи на те, що поштові скриньки тріщать від його агітаційних листівок, а білборди з кожного перехрестя кричать «Вибери мене!»? Отже, вибір такий — чи реальна працьовита синиця в руках, чи недосяжний журавель у небі, що прилетів з далеких країв.
Непосвяченому виборцю неможливо дізнатись, якими шляхами здобув свої статки Андрій Всеволодович, який, судячи з публічної біографії в основному працював на державних посадах і не мав власного бізнесу. З Олександром Мамаєм простіше. Той створив велику фірму «Інтер-Агро» і багато років успішно вів аграрний бізнес. Цей бізнес і приніс йому мільйонні статки. Як розказував один із мешканців Семенівського району, де Мамай орендував людські паї:
— Як би зараз посеред села поставити виборчу скриню, то Мамай за годину набрав би 100% голосів виборців, бо і розраховувався за паї вчасно, і так допомагав людям. А ще й вікна на фермах поновив на пластикові.
Непростий вибір стоїть зараз перед полтавцями. Кого оберемо, так і жити будемо. Тож, робіть свій вибір зважено.
Іншу статтю на тему виборів читайте тут.