До трудового колективу ОДТРК «Лтава», або від любові до ненависті один крок...
Юрій Бублик: Я не засуджую Вас шановні журналісти, оператори та адміністратори каналу. Я лише намагаюся зрозуміти, ми вже повернулися до 37-го, чи лише на шляху до нього?
Своїм зверненням висловлюю щиру подяку всьому трудовому колективу телерадіокомпанії «Лтава», від техпрацівника до директора. Ми не один рік співпрацюємо з Вами та були свідками різних суспільних потрясінь і зміни влади, як конституційним шляхом, через вибори, так і революційним, через Майдани. І за будь-яких умов Ваш колектив не втрачав людського обличчя, за що я Вам щиро вдячний.
Черговим підтвердженням викладеного є сьогоднішні дзвінки від Вас зі словами вибачення за свій підпис, поставлений під «листом-обуренням моєю поведінкою», який підготував виборчий штаб гостя із Австрії — Андрія Матковського (ІВ «Полтавщина», 22.10.15р., 14:17).
Я не засуджую Вас шановні журналісти, оператори та адміністратори каналу. Я лише намагаюся зрозуміти, ми вже повернулися до 37-го, чи лише на шляху до нього?
Бо так само, завтра, під загрозою звільнення Вам запропонують підписати наклеп на свого колегу по роботі, сусіда, на рідного батька...
На сьогодні ми маємо Небесну Сотню, тисячі полеглих українців на Східному фронті у новітній московсько-українській війні, сотні політв’язнів... Тих хто не скорився системі знищують фізично, морально, їх оббріхують, позбавляють волі. Їм чіпляють тавро «агент кремля». Нічого не нагадує?
То ж зичу Вам міцного здоров’я, родинного затишку, мирного неба над головою, творчих злетів, а головне — мудрості.
P.S. Вибори завершаться. Матковський повернеться до Австрії. Головко, разом із Яценюком, до кінця року підуть у відставку. Порошенко не добуде свого терміну... А нам із Вами — далі жити в нашій чарівній Полтаві і дивитися одне-одному у вічі... Я вас зрозумів, спробуйте зрозуміти мене...
Народний депутат України