Полтава — Лазурне: пекельна дорога до відпочинку
Полтавець описав свої враження від дороги до моря, де зібрався відпочити, довелося відпочивати ще й від самої дороги
Наш читач Ігор надіслав нам свої враження від своєї подорожі до Лазурного, де він нещодавно відпочив. Найбільше «яскравих» відчуттів у нього викликали наші українські дороги, здолавши які, довелося відпочивати тільки від нах самих.
Полтава — Кобеляки — Дніпропетровськ — Нікополь — Мар’янське — Берислав — Каховка — Скадовськ — Лазурне
Так вже сталося, що по можливості, ми, українці, намагаємося встигнути всюди, а саме потрапити на море, а також заїхати до родичів, які проживають дорогою на море. Оскільки нас «терзали смутные сомнения» щодо якості доріг, авто вибрали відповідне, а саме Chevrolet Niva (до речі, кліренс та розмір шин стали в нагоді). Далі як звичайно. Машину заправили, речі поклали в авто, гроші та документи в бардачок, і вперед, де на нас чекають обіцяний відпочинок та море, у Лазурному, Херсонської області. Дорогу обрано як завжди: Полтава — Кобеляки — Дніпропетровськ — Нікополь — Мар’янське — Берислав — Каховка — Скадовськ — Лазурне. І якщо б не ділянка дороги з Бутенківського повороту до Кобеляк, то здавалось, що в Україні стан доріг покращився.
Дніпропетровськ промайнув о 9-й ранку, причому абсолютно напівпорожнє місто промайнули хвилин за тридцять. І ось виїзд на дорогу Дніпропетровськ — Запоріжжя. І ось поворот на Нікополь (до речі, намагайтеся заправити авто, до Нікополя АЗС не буде) і... почалось. До Нікополя швидкість падала прямопропорційно наближенню до самого міста. А ось Нікополь зустрів повністю «розбомбленою» об’їзною, а також вирізаними частинами асфальту на виїзді, причому настільки, що місцями, при переїзді з однієї ями в іншу, приходилось на першу передачу переходити. А далі як в казці — чим далі, тим страшніше. Із Нікополя до Мар’янського дорога зникатиме частинами десь по півкілометра, а самий «шик» розпочався на дамбі і після неї. В Мар’янському на рибному ринку під час розмови за кавою з місцевими, останні «пишалися» тим, що якісь військові при перегоні техніки загубили БТРа, а потім дві години шукали зварювальника, який може заварити жорстку «зцепку» між БТРми. Ось так.
Небезпечний проїзд по дамбі
Об’їжджати доводиться по узбіччю
А далі до Берислава всього 85 км. І почалось. Слово «дорога» можна було вжити лише відносно. Це був напрямок, причому повністю розбитий вантажівками, причому так, що в одній із ям, ми було ледве передній бампер з вантажівки з протитуманними фарами не переїхали. Фури пхнуть з дороги всіх і вся і їх якраз можна зрозуміти, а куди він подінеться, якщо ширина не відповідає нікому і нічому, а в нього 40 т збіжжя в причепі? На узбіччі ростуть такі бур’яни, що сказати «скоро вовки витимуть» — це нічого не сказати. А ось про історію цих земель можна подивитись в музеях та храмах, але рівень доріг туристів в ці місця не приведуть.
Ями та тріщини — на всю ширину проїжджої частини і, відповідно, усі узбіччя «закатані» по 300-500 метрів. Коли за дві години побачили Берислав, то думали, що «вхопили Бога за бороду». Як би не так... Після Каховської ГЭС буде вказівник на Скадовськ — «100 км». А там дорога поведе біля Північно-Кримського каналу. Будьте уважні — там ями не впоперек а повздовжні, причому «в колєйках». Вночі та по-мокрому водій може знайти такі пригоди, що розбитий автомобіль здаватиметься «пылью и мелочью». Причому до самого повороту на Скадовськ відсутня будь-яка АЗС. А от далі — ями, майже усі, якось примудрились залатати і закатати, причому швидкість там знову стала схожою на швидкість автомобіля. До речі, на всьому шляху жодного разу не було спілкування з працівниками ДАІ, їх ми бачили лише на блок-постах до Дніпропетровська та в Новій Каховці.
Північно-Кримський канал
Вітряки під Лазурним
Далі, вже перед Лазурним, ви побачите нові енергоустановки, які працюють від вітру. Лазурне зустріне відносно рівними цінами на житло від 125 грн з одного відпочивальника за місце, з видом на море, і 60-80 грн — це за місце за кілометр від моря. Продукти повністю відповідають цінам Полтавського центрального ринку. Поїсти можна від 40 до 150 грн, причому приготування буде відповідне цінам. Пальне відповідає цінам Полтавщини та ближніх регіонів.
Наслідки їзди нашими дорогами
А ось тепер про головне. Куди дивиться влада, а саме Дніпропетровська та Херсонська ОДА? Куди дивляться облавтодори, ДАІ, прокуратури двох областей України. Чому всі ці державні служби «води в рот понабирали», аби все це не бачити? Вони не бачать чи не хочуть бачити? Чи голови обох адміністрацій пішки ходять чи не їздять за кермом? В таких умовах, у яких перебуває наша держава сьогодні, гроші певно треба заробляти, але при таких дорогах до Вас, «шановні працівники ОДА», ніхто не приїде, оскільки тільки рахунок на шину та розбитий диск — уже 1500 грн, а пальне — це ще 2700 грн. От і рахуйте. Далі проживання та хоча б дворазове харчування, а слово «сервіс» я взагалі пропускаю. От вам і відповідь, чому їдуть українці «на моря» але не на наші. Одним словом — якби проїхав по цій дорозі президент або прем’єр із сім’єю та на бюджетному автомобілі, то вважаю що голови ОДА обох областей, на свої п’яті точки довго би сісти не змогли. Одним словом, як говорила одна ведуча одного популярного шоу «Не рекомендую!» А вирішувати вам...
, «Полтавщина»