Роздержавлення ЗМІ почнеться 1 січня 2016 року

Сьогодні, 19 червня, в редакції «Зорі Полтавщини» відбулося розширене правління Національної спілки журналістів. На правлінні обговорювали реформування друкованих державних комунальних змі, а також хід створення суспільного телерадіомовлення. На засіданні був присутній голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України Олег Наливайко.

Про процес переходу на цифру.

— Нещодавно Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зробила заяву, що ми не можемо 17 липня перейти на цифрове мовлення. — повідомив Олег Наливайко. — Головна причина — цифрова мережа ще не розгорнута. Тут є фінансові проблеми, тут є проблема з тим, що компанія «Зеонбуд», яку антимонопольний комітет визнав монополістом, веде, на наш погляд, неправильну політику. Нацрада розробляє зараз новий план переходу на цифрове мовлення. Ми домовилися з нашими європейськими партнерами. Вони з розумінням сприймають те, що зараз відбувається в Україні. Ми не змогли своєчасно виконати зобов’язання по Женевському договору.

Також він повідомив, що Україна заборгувала 150 тисяч тюнерів для громадян, які зараз не можуть самостійно купити тюнери.

— Програма з тюнерами призупинилася у 2012 році. — сказав Наливайко. — Необхідно було для соціально незахищених верств поставити порядку 800 тисяч тюнерів. Було поставлено 700, і на 150 тисяч, на жаль, уряд ще поки що не знайшов кошти.

Голова не розповів про перспективи каналів, проте запевнив, що, на думку, Національної ради, всі, хто зараз мовить, хто виконує зобов’язання перед національною радою, перед законами і перед Україною, мають право на мовлення.

Про роздержавлення ЗМІ

Процес роздержавлення почнеться 1 січня з пілотного проекту. Він буде добровільним, за бажанням трудового колективу. В інших редакцій буде 3 роки, щоб адаптуватися та подивитися, що з цього вийде. Яка саме редакція стане підпаде під проект, поки невідомо.

— Наразі в Україні 174 комунальних видання працюють з прибутком, 354 — мають збитки. — заявив Олег Наливайко. — Загальна сума збитків — 321 мільйон гривень на рік. Також 113 видань працюють без дотацій з місцевого бюджету. Це, мабуть, найперші кандидати на пілотний проект. Протягом року, я сподіваюсь, близько 100 видань роздержавляться. Їм буде надана допомога з боку держави, з боку професійних медійних спілок. І після цього розпочнеться загальний процес роздержавлення.

Найголовніше, на думку голови Держкомтелерадіо, що після роздержавлення не буде тиску влади, і це дозволить дотримуватися журналістських стандартів.

— Бо ми, буквально нещодавно дивилися одне з районних видань, в я кому 4 чи 5 портретів місцевого голови райадміністрації. Ця хвороба все одно лишається, як за цієї влади, так і за попередньої. Вона нікуди не дінеться. Їх просто треба забрати звідси засновників, тоді буде інше. І коли редактори жаліються, що в них падають наклади, то, може тому й падають, що по 5 фотографій керівника, з відповідним текстом. Зрозуміло, що якоїсь критики ми не почуємо в цих газетах. Тому держава повинна допомогти у становленні стандартного європейського шляху. Рада Європи гарантує надати нам допомогу на цьому шляху в грантовій формі.

Також стало відомо, яку форму матиме суспільне телерадіомовлення. Це буде публічне акціонерне товариство. Оптимальний і максимальний термін — це перше січня, коли повноцінно запрацює суспільне телерадіомовлення.

Про долю регіональних телерадіокомпаній

Майбутню регіональних компаній вирішуватиме наглядова рада, яка буде сформована у вересні. Є два концепти: один з них — влаштовуватимуться невеликі коррпункти, які робитимуть певний контент для першого і другого каналу. Другий — мовлення обласних державних телерадіокомпаній буде збережено.

— В час, коли розвивається децентралізація в державі, неправильно один з інформаційних ресурсів у громади забирати. — заявив Олег Наливайко. — Є можливість вирішити це питання шляхом створення третього каналу (в законі прописано не менше двох телевізійних каналів). Або це має бути більш широке надання ефірного часу в рамках першого і другого каналу. Проте, переважають думки щодо другого варіанту. На мій погляд, треба дати можливість обласним державним телерадіокомпаніям далі працювати.

Дарина СИНИЦКАЯ, «Полтавщина»