Сергій Чередніченко: «Як можна було втратити 800 аптек в найкращих місцях при фактичній монополії?»

«Під шумок» зростання курсу долара Україну поглинула хвиля фальсифікату. Люди шукають, де придбати дешевші ліки, а недобросовісні підприємці користуються цим задля власної наживи. За офіційною статистикою, у 2014 році Державною службою лікарських засобів України було заборонено 61 найменування фальсифікованих лікарських засобів, це на 42% більше порівняно з 2013 роком.

2015-й теж буде роком фальсифікату, говорить експерт фармгалузі Сергій Чередніченко. У різні роки він працював заступником та першим заступником начальника Полтавської обласної інспекції з контролю якості лікарських засобів, головним спеціалістом сектору столичної Державної служби з лікарських засобів, очолював Держлікслужбу у Львівській області. Тому про проблеми й «підводні камені» фармринку знає не з чуток.

Мораторій, накладений на перевірки — повна дурниця

Якщо в країні корупція отримує «зелене світло», то це автоматично копіюється і на фармгалузь, зауважує Сергій Іванович. Її рівень не залежить від розміру міста — люди в системі або працюють за її правилами, або система їх виштовхує.

Сергій Чередніченко

Зрозуміло, що із пом’якшенням законодавчої бази завжди зростає кількість підробленої продукції.

—​ Введення нового КК України дав можливість чорному ринку пристосуватися. А мораторій, накладений на перевірки — це повна дурниця (Закон України від 28.12.2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» до червня 2015 року обмежив проведення перевірок підприємств, установ та організацій, підприємців контролюючими органами, — прим. ав.). Бо тепер навіть ті, хто й не робив цього раніше, почали порушувати, — не перевіряється ж, — говорить Сергій Чередніченко. — Я думаю, що 2015 рік буде роком фальсифікату. Ріст цін на ліки та відсутність контролю — головні чинники для появи ще більшої кількості підробок.

Звичайно, злочинні системи завжди хтось «кришує», каже Сергій Іванович. Бо без цього не існує жодна система. Навіть у розвинутих європейських країнах є «кришування», але не в таких масштабах.

Перевірка якості лікарських засобів в україні — на трійку за 5-бальною шкалою

Попри мораторій уряду, сама Держлікслужба працює: видає ліцензії, продовжує дозволи тощо. Але більшість інспекторів служби знаходяться у відпустках за власний рахунок. Так економлять заробітну плату на копійки, а отруюють споживачів на мільярди, якщо взагалі можна говорити про вартість здоров’я, зазначає Сергій Чередніченко.

— Система перевірки якості лікарських засобів в Україні — на середню трієчку за п’ятибальною системою. Відсутні сучасні лабораторії в обласних центрах. Немає єдиної електронної бази фальсифікату, системи контролю. Держава не бажає реформувати цю галузь. Сам механізм перевірок — найгірший в Європі. Ми єдина країна, яка повідомляє про перевірку заздалегідь — за 10 робочих днів. То чи можна при такій схемі виявити в мережі фальсифікат?

Через недостатнє матеріальне забезпечення державою працівники інспекції просто змушені порушувати закони, говорить Сергій Іванович.

—​ Наприклад, держава не дає гроші на марки, конверти та елементарну канцелярію. Але контролюючий орган повинен відповідати на листи, запити, звернення та розсилати повідомлення про перевірки чи приписи. От і шукають самостійно кошти. Або, приміром, інспектори їдуть на перевірку за 150 км від місця роботи, маючи добові в межах 150 грн. Цікаво було б відправити прем’єр-міністра за 150 грн на харчування і готель — чи зміг би він без корупційної складової привезти акт перевірки? Бюджет підприємства приймається на рік і ніякий курс долара не враховується. Я вже мовчу про ремонти, оргтехніку тощо. Чомусь ніхто не говорить про ці речі за будь-якої влади: у нас то криза, то війна, то «попередники все вкрали».

Підробляють навіть дитячі препарати

—​ Як саме можуть підробляти ліки?

—​ Існують безліч способів. Субстандартні ліки виготовляються на заводах із заниженим вмістом діючої речовини. Як на мене, то це також фальсифікат, бо вводить в оману і хворого, і лікаря. Прострочені ліки також часто з’являються на полицях і можуть завдати шкоди хворому. Сама ж підробка може мати безліч проявів. Найголовніші — явний фальсифікат та умовний фальсифікат. Біологічно активні добавки теж можна сюди віднести, бо вони не є ліками. Та й з вітамінами у нас велика проблема.

—​ Які медичні препарати підробляють найчастіше? Чому саме їх?

—​ Найчастіше підробляють найпопулярніші ліки. Ті, які рекламують та найбільше купують в аптеках («Мезим», «Омез», «Доларен», «Кардіомагніл», «Фестал», «Карсил», «Кетанов», «Лінекс», «Анаферон», «Мукалтин», «Імпаза» та інші — прим. ав.). При цьому вартість ліків не має значення. Мене обурює те, що підробляють навіть дитячі препарати.

—​ Якщо аптеки запевняють, що працюють багато років із перевіреними постачальниками, то яким чином у них з’являються у продажу неякісні медикаменти?

—​ Великі мережі часто змінюють персонал, який запросто може «підкласти» фальсифікат. У декількох тисячах найменувань ліків, сотнях постачальників, точок продажу при поверненні, карантині, втраті, пошкодженні упаковки, списанні можна й підмахлювати. Але найбільшу загрозу несуть представники, які розповсюджують медикаменти по лікарях, аптечних пунктах, медичних центрах. Відсутність електронної системи обігу лікарських засобів у комунальній мережі також є чинником потрапляння фальсифікату.

—​ Як простому споживачеві відрізнити якісну продукцію від фальсифікату?

—​ Уважно придивлятися до упаковки та маркування. Колір, шрифт, розмір вкладишу, блістер — все має значення. Але, відверто кажучи, виявити підробку «на око» складно. Бо рівень якості фальсифікату з кожним роком стає вищим. Це пов’язано з вартістю ліків.

—​ Чим може загрожувати для життя вживання ліків-підробок?

—​ Сучасні ліки — це складні хімічні речовини. Тому й умовам зберігання медикаментів фармацевти приділяють багато уваги. Але якщо хвора людина приймає недіючі ліки, то перебіг недугу може бути неконтрольованим. Лікарі зараз часто скаржаться на відсутність ефекту від деяких призначених ліків.

Знаю безліч прикладів, коли приватні мережі піднімали за рік

—​ Як Ви можете охарактеризувати роботу полтавських аптечних мереж?

—​ Полтавські аптечні мережі вже давно стали не полтавськими. Це проблема монополізації фармринку всієї України. Місцевим мережам важко конкурувати з потужними підприємствами, які самі є й імпортерами ліків. Об’єми, склади — все має значення. Фармгалузь дуже складна і вже давно сформована. Є виробники, дистриб’ютори, мережі та роздріб. Якщо хтось має так званий «пул», то з ним практично неможливо конкурувати. Це олігархічна складова будь-якої галузі в державі.

—​ Чому деякі з них, зокрема комунальна ФК «Полтавафарм», є неефективними? Хто чи що цьому виною?

—​ Для мене незрозуміло, чому мережа, яка має так звану природну монополію не може конкурувати з приватниками. Адже у «комунальників» значні переваги — відсутність оренди за приміщення (а саме вона є однією із головних складових націнки), розміщення аптек у лікарнях, наявність вже давно сформованої мережі, складів. Постачання кисню, медпрепаратів наркотичної групи легко можна зробити прибутковими. Але відсутність менеджменту, молодих кадрів, а головне — корупція та безвідповідальніcть в обласній раді призвели до знищення комунальної аптечної мережі.

Достатньо просто подивитися, скільки аптек було в 1995 році, й скільки залишилося зараз. Як можна було втратити 800 аптек в найкращих місцях при фактичній монополії?! Як можна працювати сьогодні без сучасних систем обліку при таких великих об’ємах? Чому директор комунального підприємства, із року в рік втрачаючи об’єми продажу та закриваючи аптеки в селах, й досі залишається на посаді?

—​ Що, на Вашу думку, що потрібно зробити, аби вони стали популярними й ефективними?

—​ Негайно змінити керівництво, розробити план розвитку, призначити менеджмент з високими зарплатами. А також підписати контракт, яким буде передбачено два обов’язкові звіти — за 6 місяців і за 12 місяців роботи. Якщо за півроку не зупиниться падіння об’ємів продажу, а за 12 не відбудеться приріст — замінити керівника. І так кожного року. Дехто скаже, що це неможливо, але я знаю безліч прикладів, коли приватні мережі піднімали за рік. Якщо це реально в приватному секторі, то в комунальній мережі тим більше. Головне — політична воля голови обласної ради і голови ОДА. Все інше — патріотизм і державний менеджмент.

Марія ТИТАРЕНКО