Сергій Бульбаха: про процвітання, гроші та конкурентів

— Які ще завдання ставите Ви собі в якості депутата Верховної ради?

— Як би важко і ефективно ми не працювали на користь Полтави, зрозуміло, що без законів, які кардинально змінять стан справ у країні в цілому, не обійтись. Нажаль, булки не ростуть на деревах. Тому, єдиний шлях до процвітання і заможності — наполеглива праця всього народу на своє особисте благо, і як наслідок, на благо суспільства.

Досить часто від чиновників різного рівня доводиться чути про поміч, яку вони, нібито, надають підприємцям, промисловцям чи виробникам сільськогосподарської продукції. У мене є до них єдине прохання і під ним, я думаю, підпишеться більшість підприємців: «Будь ласка, не потрібно мені допомагати. Ви, краще, не заважайте».

Головні гальма у нашій крайні, що стримують сталий розвиток економіки, це відсутність єдиних і обов’язкових для всіх, розрахованих на зрозумілий проміжок часу, правил гри. Тому, ще одним з найважливіших своїх завдань, я бачу створення єдиної системи, що раз і на роки впровадять прозорі і прості правила ведення бізнесу в Україні. Другий крок — ефективна система контролю та моніторингу за їх виконанням кожним суб’єктом господарювання. Зараз бізнес потерпає не від надмірного оподаткування, а від незрозумілих рішень чиновників, які надають незаконні пільги та преференції деяким своїм «кишеньковим фірмам». Ті ж, в свою чергу, ламають ринок та завдають збитки державі та іншим підприємцям.

— Що ще, на Вашу думку, потрібно змінити в державі, щоб забезпечити стрімкий розвиток?

— Потрібно негайно відновити зруйновану систему підготовки кадрів. Як роботодавець з великим стажем, я дуже критично оцінюю якість нашої освіти. Про які прориви та технології може іти мова, коли деякі володарі дипломів фінансових ВУЗів, наприклад, не здатні скласти елементарну пропорцію і вирахувати 76% від 1875. Якщо якісна система освіти не буде збудована в самий короткий термін, ми залишимося лузерами назавжди. Ні для кого не є секретом, що прозоре законодавство та освічена і якісна робоча сила є запорукою збільшення інвестицій в економіку країни, а також для створення нових робочих місць з високим рівнем оплати праці. А це єдиний шлях до процвітання країни та заможного життя громадян.

Крім того, я буду лобіювати державну підтримку окремих галузей економіки, в яких ми маємо можливості стати світовими лідерами. Вже давно потрібно знайти своє місце в міжнародному розподілі праці та вести політику, направлену на завоювання лідерських позицій. В бізнесі як у спорті — перший забирає усе, чи майже усе.

— А що Ви думаєте про соціальну політику держави?

— Для того, щоб люди жили заможно мало багато заробляти, ще потрібно і справедливо розподіляти зароблене. Це стосується і виробленого продукту і природних ресурсів, власниками яких є всі громадяни країни. Я давно думаю над такими питаннями і хочу своїми думками поділитися з вами. У Верховній Раді 450 депутатів і вони приймають закони, що стосуються усіх сфер нашого життя. Але ж немає такої людини, яка була б фахівцем у всіх сферах. Навіщо ж тоді люди обирають депутатів? Для мене відповідь очевидна — депутат повинен бути здатним зрозуміти, у чиїх інтересах приймається закон і чиї права він обмежує. І на базі цього розуміння він повинен прийняти рішення — справедливий це закон, чи ні, зробить він життя основної маси його виборців, кращим чи гіршим.

І тільки тоді, звірившись з мандатом, який надали йому виборці, натиснути кнопку «за» чи «проти». Особисто я готовий працювати за подібним алгоритмом і ніколи не ображу довіру полтавців.

— Сергію, виборча компанія справа достатньо витратна. Звідки берете гроші?

— Те що справа витратна, розумію, але наскільки витратна, поки що не зовсім. Звісно, я не зможу конкурувати у витратах з деякими кандидатами, які викупляють декілька десятків билбордів, заклеюють листівками все місто, мають роту помічників і щодня з’являються в ефірі телеканалів, у тому числі і національних. Моя компанія значно скромніша.

Я для себе вирішив, і моя родина мене підтримала, що витрачу на компанію кошти, які ми заощаджували на відпуску. Тобто великих інвестицій в мандат я не роблю і заробляти на ньому не збираюсь. Факт використання грошей своїх виборців робить мене їх боржником і ці борги я поверну своєю наполегливою працею на благо Полтави і полтавців.

— Сергію, Ви ніде не критикуєте Ваших конкурентів. Це якось не по-нашому, не по-депутатськи.

— Не знаю як Ви, але я втомився вибирати «менше зло». Я не хочу, щоб мене вибирали за принципом «інші ще гірші». Деяких зі своїх конкурентів я знаю краще, деяких не знаю взагалі. До когось ставлюсь з повагою, когось зневажаю, до когось відношення рівне. Це мої оцінки і, зрозуміло, я буду ними керуватися, коли підійду до скриньки для голосування. Але нав’язувати їх нікому не хочу.

Що стосується чинних депутатів, то поставте самі собі запитання: яким чином змінилось Ваше власне життя за час їх каденції. Воно покращилось, чи навпаки? Ваш фінансовий стан став кращим, чи навпаки? Вам потрібен у Верховній Раді «свій хлопець», який криє матом чиновників, скубеться з конкурентами, ходить пішки на Київ, раз на місяць перекриває дорогу, а раз на рік звалює паркан на будівництві? Чи може, краще , хай це буде фахова людина, з досвідом у важливих сферах життя, яка без галасу, але системно і наполегливо буде працювати на те, щоб зробити Вас заможнішим.

Все-таки, до парламенту ми обираємо законотворців, а не «класних пацанів». Людина, яка створює закон повинна створювати його для всіх і кожного, без виключень, а не окремо для «сірих» і «білих». Це складна робота, що, маю надію, усвідомлює кожен кандидат у депутати.

Вибір за Вами, але і відповідальність також.

Віктор ЯРОШЕНКО, «Полтавщина»