12.10.2014 | 19:59

Полтавські архітектори власними силами намагаються змінити своє місто

Вулиця жовтнева в уяві полтавських архітекторів Вулиця жовтнева в уяві полтавських архітекторів

В ПУЕТ пройшла презентація воркшопу «Комфортне місто» від об’єднання полтавських архітекторів «Citylab»

Знову полтавські архітектори, які об’єдналися в урбан-платформу «Citylab», провели воркшоп під назвою «Комфортне місто». Учасники цього руху хочуть звернути увагу полтавців до розбудови міста і показати політикам та громаді, що треба зробити, щоб в нашому місті стало зручно жити. Беручи до уваги європейський досвід в облаштуванні міста, наносять його на карту Полтави і створюють презентації, на які запрошують всіх охочих.

11 жовтня воркшоп пройшов у великій аудиторій Полтавського університету економіки і торгівлі. Це було якось символічно, університецька аудиторія почала виконувати свою функцію — в ній зібралися люди, які добровільно прийшли отримати нові знання.

Команда «Citylab» розбилася на п’ять напрямів, і кожна група презентувала свою тему. Їх було п’ять: публічний простір, пішохідний простір, візуальна складова міста, громадський транспорт, велоінфраструктура. Презентація складалася з візуальних демонстрацій і пояснень спеціаліста.

Пропозиція функціонального зонування парку «Перемога» та Співочого поляПропозиція функціонального зонування парку «Перемога» та Співочого поля (збільшити)

Приклади робіт з воркшопу(Збільшити)

Приклади робіт з воркшопуПриклади облаштування фасадів магазинів

В ході таких лекцій починають відкриватися очі на проблему містобудування. Як музикант відчуває фальшиві звуки в оркестрі, так архітектор бачить недоліки в містобудуванні, які приховані для звичного громадянина. Архітектори ставлять питання: для чого потрібна вулиця? Це місце тільки транзиту, щоб потрапити з пункту А в пункт Б, чи місце де можна відпочити. Наприклад, візьмем парк «Перемоги», який просто не виконує свою функцію. В більшості ним користуються відвідувачі закладів розваг, просто ті, хто вийшов посидіти з алкоголем, або спортсмени, що бігають тут ранком. Але його можна розбити на декілька зон, для різних категорій населення і зробити так, що жителям міста буде де відпочити.

Теж саме стосується і вулиць, наприклад Жовтневої. Зробивши на ній пішохідну зону до Свято-Успенського собору, усунувши перешкоди з тротуарів, встановивши лавки, вулицю можна було б перетворити на одну із зон відпочинку.

Воркшоп «Комфортне місто» у ПУЕТВиступ Дмитра Козиренка

Воркшоп «Комфортне місто» у ПУЕТ

Марія КобзарМарія Кобзар

Воркшоп «Комфортне місто» у ПУЕТ

Воркшоп «Комфортне місто» у ПУЕТ

Команда «Citylab» розкрила проблему руху вулицями Полтави, для людей, які пересуваються в інвалідному візку. Виявилося, наше місто зовсім для цього не пристосоване. Більшість пандусів не виконують свого призначення, а зроблені тільки для галочки. Архітектори зняли відеоролик з жінкою на інвалідному візочку, яка пересувається містом і на кожному кроці зустрічає перешкоди.

Детально і вміло були розроблені всі взяті до розгляду проблеми, після лекцій ти починаєш розуміти архітектурну картину міста.

Ми поспілкувалися з Дмитром Козиренком і Марією Кобзар, які є одними з організаторів проекту «Citylab»:

— Чому презентація проходить в Полтавському університеті економіки і торгівлі, а не в ПолтНТУ, де ви навчалися?

Дмитро: Я добре знаю цей університет і керівництво. І чесно кажучи не хотілося йти навіть ні на які домовленості. Тут було домовитися абсолютно без проблем. Для проведення заходу нам аудиторію надали безкоштовно.

— Що в перспективі? Як ваші проекти можуть реалізуватися в життя?

Дмитро: Ми зараз готуємо ґрунт. Метою воркшопу є в першу чергу просвітництво. Робота з громадою. Ми готуємо людей, щоб вони поставили питання про які, можливо, не задумувалися. Показати недоліки, і що з ними можна зробити. Як, наприклад, підприємець, міг оформити свою вивіску, чи зробити пандус доступний для інваліда.

— Скільки часу повинно пройти, щоб ваші ідеї, проекти почали втілювалися у життя?

Марія: Це поступові ідеї і навіть в європейський країнах це не один рік продовжується. Це десятки років сумлінної роботи.

— Як ви можете охарактеризувати інфраструктуру нашого міста?

Дмитро: Занедбана.

Марія: Велика кількість перешкод, які зустрічаються на шляху, як для здорової людини, так і людини з вадами. Ми часто цього не помічаємо тому, що не можемо поставити себе на місце літньої людини, маленької дитини, на місце батьків з колясками.

— Хто винен в тому, що інфраструктура занедбана?

Дмитро: Ну в першу чергу міська влада. Вона повинна слідкувати за містом. І не має запиту від громади, на покращення умов. Наша місія показати, як можна зробити місто кращим, щоб були запити від громади до міської влади.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Суспільство