8.10.2014 | 11:41

«Подвійне балотування» або як дурять полтавців на виборах

Сергій Чередніченко Сергій Чередніченко

Україна під загрозою диктатури або як партії можуть ошукати виборців?

Чорний піар під час політичних перегонів вже став звичним для багатьох полтавців. Частина кандидатів не гребує обливанням брудом своїх конкурентів. Та на цьому усі «чорні» технології не завершуються. «Подвійне балотування» — найбільш розповсюджений обман, який використовується на виборах в наш час.

Суть подвійного балотування проста і, на перший погляд, загальновідома. Згідно з діючою електоральною системою, українці до Верховної Ради мають обирати 225 кандидатів за списками партій і 225 мажоритарників. Тож мало б бути наступне — половина крісел посідають партійці, а половина — позапартійні. Це не дозволило б якійсь одній партії отримати монополію під час прийняття законів, навіть якщо та отримає переконливу перемогу на виборах.

Як партії монополізують владу?

Напевне, вже всі звернули увагу на те, що на одномандатних виборчих округах фактично немає кандидатів аполітичних. Майже всі йдуть від партій. Справжнім «брендом» стала партія «Блок Петра Порошенка». Воно й не дивно, адже високий рейтинг президентської партії переходить на кандидата. Тож і виходить, що ті, хто йде від цієї політичної сили, навіть якщо у Полтаві їх ніхто не бачив і не знає, «стартують» у рейтингах з кращих позицій, аніж конкуренти. Хід прив`язки до партії настільки популярний, що деякі позапартійні кандидати намагаються у своїй агітації копіювати стиль ведучих політичних сил. Зрозуміло, що «прихисток» від партії в наш час навряд чи безкоштовний.

Прихована диктатура, яку ми самі обираємо

Врешті решт виходить, що партія, яка перемогла, отримує левову частку голосів за пропорційною і за мажоритарною системами. Законодавча влада в цьому випадку концентрується в руках однієї партії. Якщо її очолює вольовий лідер — то маємо загрозу нової диктатури. Яку, до того ж, обираємо самі.

Зараз полтавці стоять перед вибором: обирати кандидатів-партійців, чи безпартійних, за якими не стоять жодні політичні сили, Загроза полягає в тому, що, користуючись прапорами ведучих політичних сил, зараз до Верховної Ради прагнуть потрапити перебіжчики-регіонали, люди, які ніколи не жили і не працювали у Полтаві, авантюристи. Маючи непогані рейтинги за рахунок своєї політичної сили, вони впевнені у своїй перемозі. Тож я хочу звернутися до полтавців: обирайте не за партійні кольори, а за справи! Причетність до команди президента, наприклад, ще не гарантує того, що перед вами людина чесна.

До виборів лишається не так багато часу. Тож лишається сподіватися, що полтавці обиратимуть кандидатів не за партійні кольори, а за реальні справи, зроблені для нашого міста.

Сергій Чередніченко, кандидат у народні депутати по 144-му виборчому округу

Політика і влада