6.10.2014 | 16:00

Популістські програми політичних партій в Україні не відрізняються по суті

Популістські декларації, красиві наміри — наріжні камені окремих передвиборчих програм партій перед позачерговими парламентськими виборами

26 жовтня в Україні відбудуться позачергові парламентські вибори. Як і в 2012 році вибори відбудуться по пропорційній системи, де 50% депутатів обиратимуться за партійними списками, а інші 50% — від мажоритарних виборчих округів.

У нашому аналізі ми спробуємо більш прискіпливо придивитися до виборчих програм окремих українських партій. На початку потрібно поговорити про вимоги до програм. Так, вони не повинні бути більшими за встановлений ліміт (це само собою), але окрім цього будь-яка програма повинна містити кількісні показники та розкрити наявні ресурси для виконання поставлених стратегічних завдань. Тобто, програма повинна указати на проблеми або, як часто говорять, виклики. Потім автори програм указують на термін, протягом якого указана проблема повинна бути вирішеною. При цьому повинні міститися кількісні показники. Наприклад, «до жовтня 2015 року ми створимо 1,5 мільйона нових робочих місць». Далі бажано указати спосіб реалізації та наявні ресурси (здебільшого фінансові та людські), необхідні для виконання цього завдання.

Однак, далеко не всі програми врахували вище названі вимоги. Наприклад, програма партії «Блока Петра Порошенка» «Жити по-новому!» прийнята 27 серпня майже ідентична програмі тоді ще кандидата в президенти Петра Порошенка на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року «Жити по-новому!» Хоча автори могли б і більш ретельно переписати програму, все-таки життя з травня змінилося. Щодо декларацій, то у програмі їх вдосталь. Наприклад, обіцяється «Реформувати правоохоронну систему (суди, міліцію, СБУ, прокуратуру) — означає створити передумови успішності всіх змін, у тому числі й в економіці. Тільки незалежний суд може забезпечити захист прав та свобод і недоторканість власності, що важливо для притоку в країну інвестицій». Все правильно, але яким чином? Коли створять «успішні передумови» і який вони матимуть вигляд?

Далі візьмемо програму об’єднання «Самопоміч». Аналогічні претензії. Наприклад, візьмемо кілька пунктів з кожного розділу:

  • Люстрацію — очищення держслужби від людей, які працюють на шкоду своїй державі;
  • Дерегулювання, боротьбу з корупцією та монополіями;
  • Запобігання інфекційним та іншим соціально-небезпечним хворобам.

Коли буде реалізація цього, яким чином? У політичній партії «Самопоміч» вирішили, що така деталізація зайва, головне пообіцяти.

Можна відзначити чітку постановку програмних цілей у Громадянській позиції Анатолія Гриценка, однак претензії ті ж самі. Наприклад, обіцяється «Створити належні умови для життя і роботи людей з особливими потребами». Чудове, благородне завдання. Але не більше.

Багато емоцій в передвиборній програмі КПУ. Але комуністів не змінюють роки, вони від виборів до виборів центральною темою роблять соціальні питання. Для прикладу наведемо такі пункти «повернення державної безкоштовної дошкільної, середньої, професійно-технічної та вищої освіти», а також «надання малозабезпеченим громадянам безкоштовного житла на правах державної і комунальної оренди». Які ресурси має держава для виконання цих завдань? Відповідей немає.

Передвиборча програма ВО «Батьківщина» «Україна переможе» містить вище згадані недоліки. Ми не побачили жодної цифри. Пункт для прикладу — «Діяльність українських судів, прокуратури, СБУ, міліції, держслужби продовжує залишатися корумпованою та має бути приведена до стандартів і антикорупційних вимог ЄС.». Хоча можна відзначити великий об’єм самої програми та окремі пункти, які не потребують деталізації, наприклад, обіцянка проголосувати у парламенті за певний закон.

У програмі політичної партії «Народний фронт» вдалося знайти щось схоже ні кількісний показник: Україна... увійде за 20 років до першої двадцятки країн за Індексом людського розвитку«. Щоправда, хто відповідатиме через 20 років, якщо ціль не буде реалізована? Пригадується «А тоді чи падишах помре, або його віслюк здохне». Щодо узагальнюючих обіцянок, то їх тут вдосталь. Наприклад, такий пункт «партія підтримує ідею започаткування міжнародного плану відновлення України — своєрідного «Плану Маршалла для України». А що думає з цього приводу сам новітній «Маршалл»? І чи є він взагалі?

Шукаючи передвиборчу програму партії «Опозиційний блок» натрапили на сайт Запорізької обласної організації Партії регіонів. Після вже прочитаних програм — тут нічого нового. Хіба що акцент близький до «ОБ» — «Зупинити бездумне звільнення державних службовців та переслідування політичних опонентів під гаслом люстрації». А так — стандартно:

  • приборкати інфляцію до рівня не більше 5%;
  • підвищити соціальний захист молодих родин шляхом збільшення допомоги при народженні дитини;
  • запровадити пільгове кредитування молодих сімей для придбання житла.

Де ресурси для виконання цих завдань? А навіщо виборцям про це знати...

Як бачимо, політичні партії не надто обтяжують себе загальноприйнятними правилами написання програм. Українських політиків, зазвичай, передусім задовольняє декларування «меседжів» популістського змісту без зазначення часових рамок реалізації, кількісних показників та наявних ресурсів. На наш погляд, це не програми, а такі собі традиційні камлання перед ритуальним вогнищем чергових (чи позачергових) виборів.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Політика і влада