30.09.2014 | 9:51

Православні вшановують пам’ять святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

30 вересня православні віруючі усього світу вшановують пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

За правління імператора Адріана жила в Римі вдова Софія з трьома доньками, що називалися Віра, Надія і Любов. Глибркр віруюча та вшановуючи Бога мати назвала своїх дочок іменами трьох богословських чеснот. Вона дбайливо виховувала своїх доньок, даючи їм приклад святої віри в Бога.

Коли у 137 році почалося гоніння християн, матір з доньками ув’язнили та відправили на суд до імператора. Помолившись і поклонившись Господу Богу, всі четверо — мати і доньки пприйшли до царя, часто споглядаючи на небо і таємною молитвою вручали себе допомозі Того, Хто повелів не боятися «тих, що вбивають тіло а душі не можуть убити» (Мф. 10, 28). І він вимагав зректися Бога та поклонитися ідолам. Будучи премудрою, мати відповідала розсудливо. Розповівши коротко про своє життя, вона почала сповідувати Христа. «Я християнка, ось це дорогоцінне ім’я яким я можу похвалитись», — говорила вона. Коли вимоги зректися християнської віри не допомогли, Адріан доручив родовитій жінці Палладії переконати матір та дочок вернутися до ідолопоклоніння. Проте їй теж це не вдалося. Святі діви відповіли, що за батька вважають Бога на небі, який дбає про життя їхнє і милує душі, а на ідолів земних не зважають, не бояться погроз, готові страждати і терпіти муки заради Ісуса Христа, Бога нашого. Розлючений імператор наказав замучити трьох невинних дівчат, а матір відпустити на волю. Постраждали вони в 137 році.

Старшій, Вірі, тоді було 12 років, другий, Надії, — 10, а молодшій, Любові, — лише 9 років. Софія поховала тіла своїх доньок, а сама провела у молитві три дні біля їхнього гробу. Третього дня Бог забрав її святу душу до Себе.

Мощі святих мучениць з 777 року спочивають у Ельзасі, у церкві Ешо. Так три дівчинки і їх мати показали, що для людей, що укріплюються благодаттю Святого Духу, недолік тілесних сил аніскільки не служить перешкодою до прояву сил духу і мужності.

Ми також, наслідуючи приклад святих мучениць, повинні плекати у своєму житті, у родинах та серцях ці найбільші моральні чесноти — віру, надію і любов, а також просити у Бога ласки бути мудрими і терплячими.

Протоієрей УПЦ Василь Фазан

Суспільство