Аналіз фаворитів виборчих округів Полтавщини

Ця передвиборча кампанія вкрай коротка. На даний момент до дня голосування залишилося 27 днів. Тому новому кандидату дуже складно провести ефективну кампанію. Скоріше за все, фаворитами зможуть стати народні депутати, які перемогли на округах у 2012 році, і відомі особи, які не випадали з інформаційної сфери за останні роки.

На відміну від виборчої кампанії 2012 року, зараз немає єдиного опозиційного кандидата в окрузі. Тому електорат розпорошений і буде голосувати за представників різних сил від теперішньої влади.

Деякі з кандидатів ведуть мову про квотний принцип (ніби певні політичні сили домовилися між собою за право висувати того чи іншого представника на певних округах). Про це нещодавно заявив Юрій Бублик. Але такий принцип був ефективний на минулих виборах, коли опозиційним силам було вкрай важливо не конкурувати між собою. Зараз ситуація змінилася — опозиційні сили того часу отримали владу. Тому принцип «квот» є нежиттєздатним і вже незабаром порушиться.

Також у цій кампанії олігархи намагаються завести своїх людей у парламент. На Полтавщині одним із таких кандидатів є очільник місцевого автомайдану Андрій Баранов, який висувається в 145-му окрузі. Кілька джерел називають суму у 200 000 євро, які він отримав від одного з мільярдерів Полтавщини. Але такий бюджет не можна ефективно витратити за 30 днів. Він же буде експлуатувати тему АТО (новостворений батальйон «Лтава», військове минуле). На 149-му окрузі олігархи будуть підтримувати самовисуванця Віктора Лотоуса.

144 округ

(збільшити)

Тут фаворитом є попередній переможець Сергій Каплін. Його перше місце пояснюється активною роботою за час перебування у Верховній Раді 7-го скликання (його визнали відкриттям скликання, найефективнішим депутатом Полтавщини, він здійснив найбільшу кількість запитів і звернень серед нардепів області). Йому потрібно продовжувати активно вести передвиборчу кампанію, щоб отримати перемогу. Каплін іде від «Блоку Петра Порошенка», що також додає йому відсотків до рейтингу.

Не варто скидати з рахунків молодих (з точки зору стажу і впізнаваності) політиків, які будуть балотуватися в цьому окрузі.
Крім того, у цій кампанії ми бачимо тенденцію залучати безпосередніх учасників АТО (зазвичай, командирів батальйонів) на бік тієї чи іншої політичної сили. Як правило, це застосовувалося при формуванні партійного списку. Якщо раніше це були діячі культури і спорту, то тепер — військові. У Полтаві таким прикладом є старший лейтенант Сергій Бульбаха, учасник бойових дій в АТО, який іде самовисуванцем в 144-му окрузі. Такий статус є перевагою кандидата, але не впливає на формування рейтингу. Також помічник Сергія Капліна, Віктор Трофименко, протягом 4-х місяців бере участь в АТО, але чи буде це використовуватися у передвиборчій кампанії, поки що невідомо.

Від «РПЛ» балотується В’ячеслав Науменко, про якого нічого не відомо, крім того, що проживає він у Києві, а в Полтаві з’явився минулого тижня. 

Сергій Чередніченко веде доволі активну передвиборчу кампанію, але на даний момент його рейтинг завмер.

145 округ

(збільшити)

Тут спостерігаємо класичну ситуацію. Є Юрій Бублик, який був переможцем у попередній кампанії. Він з’являється й у своєму окрузі, і у Верховній Раді. Також є екс-мер Андрій Матковський, який має сталий рейтинг і сформований електорат. Для перемоги йому потрібно добрати той електорат, який наразі ще сумнівається, за кого віддати свій голос.
«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» постійно проводить соцопитування й аналізує рейтинги найвпливовіших кандидатів області. Щодо цих двох претендентів на крісло в парламенті можна констатувати майже ідентичні відсотки. І це при тому, що Бублик постійно на виду й активно позиціонує себе як нардепа-свободівця, в той час як Матковський не був надто активним у медіасфері останнім часом.

Для формування антирейтингу кандидатів будуть використані вже відомі технології, так званий «чорний піар».
Прогнозовано, що проти Матковського буде сформований пул технологій, які працювали ще у минулій кампанії. Це листівки з відповідними «чорними» меседжами: прізвисько «Андрій Половинка», чутки про життя на Кіпрі і міфічні будинки у власності. Ніхто з теперішніх опонентів не критикував роботу Матковського як мера. Попри певні недоліки у нього є конкретні результати. Якщо йому вдасться донести це до виборців, він може стати лідером перегонів.

Кампанія Юрія Бублика будуватиметься, скоріш всього, на його політичній діяльності як представника ВО «Свобода». Але сьогодні він уже не представник опозиції, і люди чекатимуть на його звіти за виконану роботу в окрузі.

Герой України Тетяна Корост теж балотується у цьому окрузі. Вона має підтримку Котелевського району, але цього недостатньо для перемоги. Проте в неї гарний образ, який за 30 днів варто донести до полтавців.

146 округ

(збільшити)

Тут є два явних лідера: Юрій Шаповалов і Сергій Перепел. Перший сильно залежав від покійного мера Кременчука Олега Бабаєва, і відсутня тепер підтримка місцевої влади виявиться для нього проблемою. Другий же йде від команди Президента, рейтинг якого у Кременчуці — один з найвищих по Україні. Тому у Перепела є всі шанси «рвонути».

147 округ

(збільшити)

Тут буде «битва титанів».

Найкращі шанси — у попереднього переможця Олега Кулініча. Але проти нього вже починають використовувати політтехнології: зв’язок з «Партією Регіонів», поява кандидата, який має те ж ім’я і прізвище, щоб заплутати електорат (особливо в мить голосування).
Справжній Олег Кулініч наразі проводить активну передвиборчу кампанію. Інформаційна атака на нього відбувається через газету «Межа», яку пов’язують з його конкурентом Олександром Ващенком з «Радикальної партії Ляшка».

Шанси на перемогу має і голова Миргородської РДА Юрій Коваленко, який зайняв друге місце як єдиний опозиційний кандидат у 2012 році. Але його посада представника влади наразі звужує можливості кандидата. Адмінресурс в сучасних умовах уже не можна так ефективно застосувати, як при попередній владі, і це занадто ризиковано для представника команди Арсенія Яценюка.
Фермер Валерій Капленко може отримати до 10% голосів, тим самим розпорошивши і так розгублений електорат. 

148 округ

(збільшити)

Тут імовірним кандидатом був голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. Але з певних причин він поїхав у зону АТО. Тому місце мажоритарника отримав його заступник в обласному осередку «УДАРу» Костянтин Іщейкін. Шанси на перемогу у нього мінімальні, адже його ніхто не знає. Крім того, у Іщейкіна ще є мерські амбіції, які підігріваються Вороною.

Тому фаворитом тут виглядає попередній переможець Володимир Пилипенко. Хоча він немісцевий — львів’янин, а його опоненти будуть пригадувати йому співпрацю з минулою владою.

149 округ

(збільшити)

Тут фаворитом є Андрій Река. Олексій Лелюк, попередній переможець, вирішив не виставляти свою кандидатуру. Також не варто скидати з рахунків і Миколу Чернецького, висуванця «Блоку Петра Порошенка».

150 округ

(збільшити)

Тут лідером є мільярдер Костянтин Жеваго. Великий відсоток електорату цього округу працює на підприємствах кандидата, що так чи інакше впливає на їх вибір. Чи зможуть інші кандидати якось змінити на ситуацію на окрузі — побачимо згодом.

151 округ

(збільшити)

Тут найбільші шанси теж у попереднього переможця — Тараса Кутового. Тим паче, що він висуванець команди Президента. Це дає йому додаткові відсотки до рейтингу. Кутовий систематично працював у своєму окрузі. Крім того, він має свій медіаресурс — газету «Події і коментарі», тираж якої складає 20 тисяч (згідно з інформацією в самій газеті). 

Найближчі його переслідувачі — В’ячеслав Демчук з «Батьківщини» і Олександр Панченко з «Волі», самовисуванець Роман Харченко, рейтинги яких і близько не можна порівняти з фаворитськими. Перші двоє є представниками регіональної лохвицької еліти, тоді як Кутовий має підтримку в усьому окрузі.

Загальна інфографіка (збільшити)

Таким чином, ми вже бачимо, що маловідомим кандидатам буде вкрай складно збити фаворитів. Але лідерам та їх опонентам варто все таки працювати над своїм рейтингом і збором електорату. Хоч забіг і короткий, та протягом нього можна наробити помилок і втратити свої теперішні відсотки.

Діонісій Каплін, експерт «Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства»