28.09.2014 | 11:10

Інфаркт міокарду: лікування та профілактика

Лікар розповіла про причини важкої недуги та способи лікування і профілактику

Інфаркт міокарду є гострою формою ішемічної хвороби серця. Це важке захворювання, яке характеризується некрозом (омертвінням) ділянки серцевого м’язу, що викликане порушенням кровопостачання, у результаті чого виникає дисбаланс між потребою міокарду в кисні та його доставкою по коронарним артеріям.

Група ризику інфаркту є достатньо широкою. Основний, так би мовити, «інфарктний вік» — це люди віком від 40 до 60 років, але при тяжких стресах та супутніх захворюваннях інфаркт може статися і в осіб значно молодшого віку, навіть у дітей.

Діабет, артеріальна гіпертензія, атеросклероз, запальні захворювання серця та кровоносних судин, гіпертрофія серцевого м’язу збільшують вірогідність виникнення інфаркту міокарду. До факторів ризику розвитку інфаркту відносяться шкідливі звички — зловживання алкоголем, тютюнокуріння (у тому числі і пасивне), ожиріння, малорухливий спосіб життя, чоловіча стать, умови праці пов’язані із нервовою та фізичною напругою. Збільшує ризик захворювання і спадковий чинник. Отож є природнім те, що профілактика ішемічної хвороби серця полягає головним чином у попередженні та подоланні перерахованих факторів ризику. Загальноприйнятою в усьому світі тактикою в профілактиці цієї недуги першочерговим є зміна способу життя (відмова від алкоголю, тютюнокуріння, збалансоване харчування, виключення фізичного та нервового перенапруження, контроль артеріального тиску, рівня холестерину в крові).

1. Відмова від тютюнокуріння

Ступінь серцево-судинного ризику чітко пов’язаний із кількістю викурених сигарет. Для інфаркту міокарду це — пряма залежність (при викурюванні 5-6 сигарет на добу ризик інфаркту міокарду у курця в порівнянні з тим, хто не курить, збільшується приблизно в два рази, при викурюванні однієї пачки — у 5-6 разів).

Характерно те, що наявність фільтрів, а також використання «легких» табачних виробів практично не впливає на вказаний ступінь підвищення серцево-судинного ризику. Позитивний ефект при відмові від тютюнокуріння є досить значним. Доведено, наприклад, що у хворих з ішемічною хворобою серця повна відмова від тютюну знижує ризик раптової серцевої смертності на 30%.

2. Обмеження вживання кухонної солі

Доведеним фактом є зв’язок між надмірним змістом кухонної солі в раціоні та ризиком підвищення артеріального тиску, прогресуванням артеріальної гіпертензії, виникнення церебро-васкулярних катастроф, прогресуванням хронічної серцевої недостатності. Обмеження кухонної солі має позитивний ефект при серцево-судинних захворюваннях. Згідно з усіма міжнародними та вітчизняними Рекомендаціями дотримання норм вживання солі має бути в межах при артеріальній гіпертензії менше 5-6 грамів на добу, при серцевій недостатності — ще меншою. У цьому випадку можуть бути корисними рекомендації кардіологів США:

  • не ставити сільницю на стіл;
  • замість солі використовувати інші спеції та прянощі;
  • готувати без солі;
  • надавати перевагу свіжим овочам і фруктам;
  • не вживати продукти з високим вмістом солі: чіпси, піцу, кетчуп, супи та інші продукти в пакетиках, солодкі/шоколадні батончики.

3. Контроль маси тіла

Загальноприйнятою на сьогоднішній день є думка про те, що рівень індексу маси тіла (відношення маси тіла людини в кілограмах до квадрату зросту в метрах) більше 30 кг/м2 збільшує серцево-судинні ризики. У таких випадках рекомендовано приймати заходи для його зниження, що може давати різноманітні позитивні біологічні ефекти.

Безперечні переваги серед заходів, спрямованих на зниження маси тіла, має немедикаментозний підхід (дієта, збільшення рухової активності, психологічна допомога). Корисними можуть бути такі поради:

  • варто намагатися частіше харчуватися вдома, краще в колі сім’ї, уникати харчування в ресторанах «швидкого приготування» («fast food»);
  • знати свою потребу в калоріях і їх кількість у продуктах;
  • контролювати масу тіла;
  • вживати страви малими порціями;
  • надавати перевагу свіжим овочам і фруктам (але не сокам, птицю вживати без шкіри).

4. Обмеження прийому алкоголю

При відсутності супутніх паренхіматозних захворювань печінки вживання менше 20г на добу алкоголю (абсолютного алкоголю, тобто чистого сприту у відповідному алкогольному напої) для дорослих чоловіків та менше 10г на добу для дорослих невагітних жінок не асоціюється зі збільшенням серцево-судинного ризику і навіть може його зменшувати. Вживання більших кількостей алкоголю веде до погіршення прогнозу. Позитивний вплив зв’язують із наявними в спиртних напоях флавоноїдів та інших компонентів.

5. Прийнятний рівень фізичної активності

Експерти провідних кардіологічних асоціацій світу одноголосно вважають, що гіподинамія сприяє цілому комплексу негативних біологічних ефектів та негативно впливає на прогноз (при артеріальній гіпертензії, цукровому діабеті, хронічній ішемічній хворобі серця, серцевій недостатності). Індивідуально підібрані та контрольовані фізичні навантаження мають позитивний вплив на стан нервової системи, судинного русла, серця, периферичних м’язів, нейрогуморального статусу, сприяють покращенню толерантності до глюкози і зниженню глікемії, а також здійснюють антидепресивний вплив.

Рівень фізичної активності має бути збалансованим: враховується швидкість ходьби та підйому по сходах, підіймання тяжких предметів, робота в саду, керування автомобілем, домашня робота, професійна діяльність. У світових Рекомендаціях корисним вважають фізичне навантаження на свіжому повітрі 45-60 хвилин на добу не менше, ніж 5 разів на тиждень, а краще — щоденно, можливе їх виконання не підряд, а частинами. Корисно відмовитися від користування ліфтом на користь ходіння сходами.

6. Контроль емоційного стану

Емоції різного характеру (особливо негативні) здатні збільшити серцево-судинний ризик у хронічних кардіологічних хворих. Наприклад, перегляд напруженого футбольного матчу більше ніж у два рази збільшує ризик розвитку гострого коронарного синдрому у чоловіків із хронічною ішемічною хворобою серця; вшанування дат трагічних подій у родині можуть підвищувати частоту раптової смерті. Вважається, що перед подібними ситуаціями необхідно застосовувати профілактичні заходи, спрямовані на емоційну протекцію (адекватна седативна терапія), а також на посилення кардіопротекції (подвоєння дозування окремих лікарських засобів, якими користується хворий).

Уміння розпізнати перші ознаки інфаркту міокарду можуть стати у пригоді не лише самій людині, а й тому, хто знаходиться поруч. У клінічній картині цієї недуги провідним є важкий больовий синдром та дані електрокардіограми. Сильний стискаючий біль за грудиною та в ділянці серця, що може віддавати в ліву руку, плече, лопатку, шию триває від 20-30 хвилин до декількох годин, може супроводжуватися холодним потом, побліднінням шкіри обличчя, задишкою, відчуттям нестачі повітря. Можуть з’являтися скарги на страх смерті, інколи нудота, блювота, збудженість. Часом уже на початку захворювання на перший план у клінічній картині виступають ускладнення (порушення серцевого ритму, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність). У цих ситуаціях вирішальну роль у діагностиці відводять електрокардіографії.

Що потрібно зробити?

  1. Забезпечити хворому повний спокій і доступ свіжого повітря.
  2. Дати таблетку нітрогліцерину під язик. Наступну таблетку, якщо біль не зник, дати через 5 хвилин. Повторити не більше трьох разів під контролем артеріального тиску. За відсутності нітрогліцерину можна використати валідол.
  3. Для заспокоєння хворого можна застосувати 30-40 крапель корвалолу, валокордину.
  4. Дати одну таблетку аспірину (325 мг) для зниження процесу тромбоутворення, а для зменшення болю — дві таблетки анальгіну.
  5. Обов’язково викликати службу екстреної медичної допомоги за тел. 103.

Отже, можемо сказати наступне, аби не потрапити в сумну статистику захворюваності на ішемічну хворобу серця, бажано виконувати всі профілактичні заходи, а при виникненні будь-яких відхилень варто обов’язково звернутися до лікаря-кардіолога.

Лікар кардіолог диспансерно-поліклінічного відділення Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру Л.Б. ЧАБАНОВСЬКА

Новини медицини