Розмір тексту

І знову про НАТО?

Популістські заяви про вступ до НАТО викликають роздратування у наших власних союзників в Європі

Напередодні відкриття чергової сесії парламенту уряд вніс до Верховної Ради законопроект про скасування позаблокового статусу України. Чи можна вважати цей крок своєчасним і перспективним, враховуючи сьогоднішню ситуацію на Донбасі? Сайт Обозреватель розглянув аргументи «за» і «проти».

Оптимістичні настрої

Франція і Німеччина, а слідом за ними — Чехія та Угорщина вже, по суті, висловилися, що не збираються підтримувати прагнення України в НАТО. У 2008 році Німеччина змогла налаштувати союзників проти прийняття в Альянс України та Грузії. Тому розмірковувати про вступ України в НАТО за нинішніх розкладів — не більше ніж популізм.

— Європа вже давно займає позицію страуса: лідери низки європейських країн не хочуть війни з Росією і готові погодитися на будь-які мирні пропозиції, — міркує голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. — Звичайно, не все в Європі згодні з подібною позицією, але єдності думок немає. І це стосується не тільки Євросоюзу, але і НАТО — знову-таки, через розбіжності з окремими країнами.

На думку лідера партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка, розмови про вступ нашої країни до Альянсу як мінімум не дуже розумні.

— Популістські заяви про вступ до НАТО викликають роздратування у наших власних союзників в Європі, — упевнений Тігіпко. — Нам потрібно чекати не військової допомоги, а допомоги в проведенні переговорів. Причому, чим більше сторін ми зможемо до них залучити, тим легше гарантувати виконання домовленостей.

Навіть в представленні прем’єром на засіданні Кабміну законопроекту про відмову від позаблокового статусу України, відчувалося, що це рішення продиктовано емоціями.

— Цей закон забороняє українській державі приймати рішення про членство в будь-яких інших економічних, політичних чи військових союзах, які суперечать основній меті України — членства в Євросоюзі, — заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. — Прийняття цього закону означає, що Україні буде заборонено членство як в Митному, Євразійському, так і в інших різного роду так званих союзах, які, по суті, є ні що інше, як Радянський Союз імені Російської Федерації.

Його попередні виступи говорять про те, що прем’єр дуже сподівається на військову допомогу Альянсу. А ініціатива України викличе у європейських партнерів розчулення і підштовхне їх до цього рішення вже в кінці поточного тижня.

Втім, після заяви глав ключових країн ЄС розраховувати на це не доводиться. Найкраще настрій Заходу озвучив Генсек ООН:

— Європейський союз, США і більша частина західних країн обговорюють між собою можливості врегулювання конфлікту, — заявив у вівторок Пан Гі Мун. — Головне, щоб вони усвідомили, що можливості врегулювати конфлікт військовими засобами не існує. Необхідне встановлення політичного діалогу для політичного врегулювання.

Поспішати не варто

Політолог Тарас Березовець, коментуючи ситуацію для «Сегодня», визнав, що внутрішні умови для зближення з НАТО зараз в Україні є. Але цей шлях навряд чи буде таким швидким, як хочуть показати його політики.

— Протягом найближчих двох років вступ України в НАТО буде неможливий через позицію Німеччини, яка виступає проти членства України в НАТО, — упевнений Т. Березовець. — А далі все залежатиме від того, як американці відстоюватимуть наші позиції.

Він нагадує, що чинна Хартія Україна-НАТО забезпечує можливість співпраці з Альянсом у всіх сферах, включаючи військово-політичну.

— НАТО не надаватиме Україні військову допомогу контингентами, — визнає політолог, — але зброю альянс продавати Україні може.

На жаль, «може» не означає «хоче». Сергій Тігіпко наполягає, що в нинішній ситуації Україна змушена прислухатися до рекомендацій західних колег.

— Сьогодні переговорна позиція країни ослаблена, — нагадує Тігіпко. — Наші війська, здійснюючи справжні чудеса стійкості, насилу утримують фронт чисельно і технічно переважаючих сил противника.

Він позитивно оцінив новину про те, що президенти України і Росії провели переговори, але вважає, що вони не повинні проходити кулуарно. Міцний мир на Донбасі потрібно забезпечувати в широкому колі учасників — «чим ширше міжнародна підтримка, тим легше гарантувати домовленості».

Замість того щоб дражнити опонентів і прихильників, він пропонує звернутися в ООН з проханням призначити спецпредставника Генсека ООН з питань Донбасу. А в переговорах зробити все, щоб не поступатися за трьома напрямками: незалежність, територіальна цілісність і право самостійного визначення внутрішньої і зовнішньої політики. Решта питань, на думку політика, залишають простір для компромісу.

Дмитро ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, obozrevatel.com

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему