У Полтаві презентували книги Тараса Шевченка і Євгена Маланюка

22 серпня напередодні Дня незалежності у Полтавській бібліотеці імені І. Котляревського присутнім представили книги Євгена Маланюка «Вибрані вірші, есе, статті» та Тараса Шевченка «Три літа».

— Дуже приємно, що презентація цих книг проходить саме в нашій бібліотеці, — говорить завідувач відділу соціально-культурної України Тетяно Місько. — Детальніше хотілося б зупинитися на постаті Євгена Маланюка. Це поет-емігрант, якому Україна дійсно боліла, поет, який у всіх своїх творах намагався передати основне ядро своїх думок, він, безперечно, жив Батьківщиною. Мешкаючи на чужині, він продовжував співпереживати Україні, видавав свої твори, підтримував земляків. На мою думку, Т. Шевченка і Є. Маланюка треба читати не очима, а серцем.

Микола Кульчинський

Фінансуванням видавництва книг займалося товариство «Просвіта». Нам вдалося поспілкуватися з головою Миколою Кульчинським:

— Дуже важливо популяризувати українську книгу, особливо за нинішніх умов. У 5 класі я перечитав усього Шевченка, не впевнений, що я щось там зрозумів, але ще тоді в мене з’явилася думка приїхати в Полтаву і знести пам’ятник Петру І. Пам’ятаю слова Кобзаря: «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне». Саме це є потужним фундаментом моїх переконань: хочеться дарувати книжки дітям, долучати їх до українського слова. Від кожного з нас багато чого залежить! Мої батьки полягли за Батьківщину, брат був дисидентом, як я можу по-іншому? На жаль, нині молодь дуже мало читає, в основному електронні книжки, а ми спільними зусиллями маємо це змінювати!

Головний редактор товариства «Просвіта» Ганна Дениско зауважила:

— Маланюк лишається дуже сучасним...у глибокій, безжальній критиці імперських вад, у вірі в те, що нація нарешті скине облуди. Хочеться згадати теорію Гумільова про старі й молоді нації. Ми мудрі, але нас накрила важка шкура. Прийшов час — треба скинути з себе цю шкуру, переродитися...І до цього славетний поет закликав ще півстоліття тому.

На презентації також лунали пісні бандуриста Івана, зачитувалися вірші зі збірок. Окремі відвідувачі із задоволенням приєдналися до дійства.

— Я переконана, що українська література продовжує розвиватися, мені приємно, що є справжні поціновувачі рідного слова. Головне — щоб книги знаходили відгук у серцях людей, надихали їх, робили кращими, — говорить жителька Полтави Юлія.

Лілія СОЛОГУБ, «Полтавщина»