У Полтавській ОДА відкрили виставку архівних документів до Дня незалежності
Серед експонатів можна побачити фото видатних борців за незалежність України, дізнатися за що на початку ХХ століття боролися старшокласники полтавської духовної семінарії
З нагоди 23-річниці незалежності України у фойє Полтавської ОДА відкрилася виставка архівних документів «Літопис Української Державності мовою документів. Полтавщина». До сформованої виставки увійшли документи починаючи із ХVІІ століття, оскільки за свободу Україна боролася протягом століть, фотографії видатних полтавців-шестидесятників, які не боялися боротися за незалежність. Виставка охоплює період українських визвольних змагань 20-х років ХХ століття. Відобразили і період незалежності до сучасних нелегких для країни часів. Всі представлені експонати збирали працівники державного архіву Полтавської області.
Заступник директора Держархіву Тарас Пустовіт ознайомив присутніх із історичними документами.
— На них ви можете побачити події, які відбувалися протягом останніх століть, але є два документи, які більш давні, ХVІІ століття, це Коломацькі статті, які підписав Іван Мазепа, і копія конституції Пилипа Орлика. Вони підтверджують, що у очільників української держави, гетьманів прагнення до самостійності, незалежності було постійно, — розповів Тарас Пустовіт.
Документи висвітлюють осередки українського життя на Полтавщині та представників, які боролися за Соборну і незалежну Україну. Наприклад, на першому стенді містяться документи, які розповідають, що у стінах полтавської духовної семінарії на початку ХХ століття активно діяла українська громада, її членами були учні старших класів.
— Внаслідок викриття діяльності цієї громади близько тридцяти учнів старших класів було виключено із стін духовної семінарії. Серед цих учнів значилися і Симон Петлюра, і Микола Гмиря, і Іван Рудичів та інші хлопці, — повідав Тарас Пустовіт.
Тарас Пустовіт та Валентина Гудим, директор державного архіву Полтавської області
Семінаристи поширювали заборонену націоналістичну літературу, проводили таємні збори. Мали свої вимоги, наприклад, запровадити викладання українською мовою в духовній семінарії, щоб семінаристи-випускники мали змогу вступати до університетів, ліквідація шпигунства в семінарії.
Таких центрів українського життя у Полтаві було декілька.
Серед знімків можна побачити цікаве фото 1913 року на якому громадський діяч, історик Михайло Грушевський з групою полтавської інтелігенції.
— Чому цей видатний історик, громадський, політичний діяч прибув в наше місто? — розповідав про фото Тарас Пустовіт. — Була одна причина — в Полтаві відкривався український клуб. Його членами були видатні представники полтавської громади, це депутат Державної думи Павло Чижевський; гетьманець Віктор Андрієвський, Григорії Ротмістров, Іван Різенко і багато інших. На цій світлині є й Микола Міхновський, хоча він і проживав у Харкові, але був частим гостем у Полтаві і долучався до основних заходів культурно-просвітницького життя, які відбувалися в нашому місті.
Полтавська духовна семінарія
Це лише незначна частинка із всіх експонатів виставки, детально переглянути їх можна до 1 вересня завітавши до Полтавської ОДА. Потім з документами ознайомлять учнів та студентів навчальних закладів Полтавщини.
, «Полтавщина»