Протестуючі під міською радою Полтави поклали шини

Автономні націоналісти Полтави запізнилися на 30 хв, але все ж таки прийшли на ними ж організований мітинг проти підвищених цін на проїзд у громадському транспорті. Перед входом до міської ради хлопці в балаклавах розгорнули плакат, та поклали під східці будівлі сім шин.

— Сьогодні попереджувальний мирний мітинг, — говорить керівник автономних націоналістів Роман.—  Ми хочемо щоб влада зрозуміла, що на Сході помирають українці за нашу державу. Шинами ми нагадуємо, що якщо і далі корупція у владі буде продовжуватися, ми їх запалимо. Скільки вже українців померло захищаючи свою державу, а у владі нічого не змінилося. Перевізники не мають права їздити за такими високими тарифами. Вони не пройшли антимонопольний комітет та інші перевірки. Таку ціну автоперевізникам могли затвердити лише за гроші, а в мерії люблять гроші.

— А міліція, — звертається Роман до присутніх міліціонерів.—  Міліція з палицями стоїть тут захищає мерію від простих людей, а на Сході наші солдати гинуть. Мабуть нам не потрібна така міліція.

Роман пропонував постояти почекати, щоб хтось спустився з представників міської ради, але люди запропонували піти всередину. Всі ринулися в будівлю міської ради. На пропускній попросили почекати поки спуститься хтось із представників мерії. Почекавши п’ять хвилин люди почали нервувати. Градус напруженості піднявся. Між людьми і черговими почалася перепалка. До людей ніхто не спускався і Роман вирішив особисто завітати до мера міста. Всі піднялися на другий поверх, але приймальні мера був закритий. Люди пішли перевіряти іншим кабінетам. Смикали дверні ручки з надією, що якісь двері відкриються і їм вдасться поговорити з чиновниками. Але все було марно. До людей спустився начальник управління звернень громадян Ігор Верига і просив їх заспокоїтися, записатися на прийом, якщо хочуть обговорити питання цін. Але це людей не влаштовувало, вони хотіли говорити прямо зараз.

Все таки невстоявши перед напором, Ігор Верига повів людей до приймальні в кабінет Оксани Деркач, але потрапити туди не вдалося, бо в кабінеті вже сиділи представники УБОЗу. Коли вони вийшли, протестуючі зайшли до кабінету Оксани Деркач й спілкувалися з неї близько 2 годин.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»