Керівник Полтавського фонду спростувала звинувачення Токара та Цися

На нашому сайті в блогах Тараса Токаря та Станіслава Цися публікувалась інформація про обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та звинувачувалася його голова Світлана Янко в тому, що вона відмовляє у кредитах. Жінка вирішила звернутися до нашої редакції та спростувати звинувачення сина свого колишнього начальника Віктора Токара та колишнього працівника Фонду Станіслава Цися.

Фонд створений в 1998 році. Фінансово-господарську діяльність Фонду перевіряє Державна фінансова інспекція. Після чергової перевірки в 2012 році була відкрита кримінальна справа проти колишнього голови Фонду Віктора Токара, а його відсторонено від виконання службових обов’язків без збереження заробітної плати (на той час Світлана Янко була замісником голови Фонду).

Фінансова інспекція встановила при перевірці використання коштів не за цільовим призначенням.

— Кошти пішли на кредити, але не людям, які не це мали права, згідно пункту 4 правил надання кредитів, — розповіла Світлана Янко. — Але, коли Віктор Токар подав заяву до суду на фінінспекцію, щоб визнати незаконною її вимогу — повернути кошти, що нібито були надані не за цільовим призначенням то суд признав вимогу фінінспекції законною.

Вироком Октябрського районного суду Полтави від 7 березня 2012 року Віктора Токаря визнано винним за однією зі статей КК України та звільнено від покарання у зв’язку із закінченням строків давності справи.

У лютому 2011 року після перевірки фінансової інспекції Віктора Токара відсторонили від виконання посадових обов’язків. 9 березня 2011 року Світлану Янко призначили в.о. голови фонду.

В цей час, коли фінансова інспекція висунула вимогу усунути порушення, було призупинено фінансування програми «Власний дім».

— Надавати кредити селянам стало неможливо. Для відновлення фінансування потрібно було терміново виконати вимогу фінінспекції, адже забудовники не винні, що Фонд щось порушив. Частково було повернуто кошти до бюджетів всіх рівнів, створено Правління Фонду, яке приймало рішення про надання кредитів або відмову в кредитуванні. Фінансування було відновлено, — розповіла Світлана Янко.

У травні 2012 року на посаду повернувся Віктор Токар. За словами нинішнього начальника Фонду, після свого повернення Віктор Токар вивів зі складу Правління людей, які «неправильно» голосували, одноособово, своїм наказом скасовує рішення Правління про відмову в кредитуванні забудовникам, які згідно Правил не мають право на отримання кредиту. Заступнику виніс догану за визнання «незаконної» вимоги фінінспекції. Те, що вона незаконна він вирішив сам, а потім звернувся до суду, щоб це підтвердити. Але програв і суд, і апеляцію. Також судом скасовано накладене на Світлану Янко дисциплінарне стягнення у вигляді догани. І після цього керівник звинуватив її в тому, що з її вини припинилося фінансування і селяни недоотримали кредити.

— Догана слугувала підставою для мого звільнення з посади за систематичне невиконання своїх посадових обов’язків, хоча рішенням Октябрського суду, до якого я зверталася, вона була скасована, — зазначила Світлана Янко. — Тоді колишній голова виносить мені ще одну догану 15 квітня 2013 року, дає два тижні на усунення порушень (неіснуючих, до речі), а 17 квітня, через два дні мене звільняє з посади. Весь колектив Фонду на зборах трудового колективу висловив свою думку про незаконність винесення догани. Для захисту своїх прав, я була змушена звернутися до суду.

Рішенням Октябрського суду Полтави, яке набрало законної сили Ухвалою апеляційного суду 29.07.13 р. скасовано догану, визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення Світлани Янко та зобов’язано Фонд анулювати запис в трудовій книжці про звільнення і виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня по 20 червня 2013 року.

— Незважаючи на це, Віктор Токар, за активного сприяння Станіслава Цися, начальника юридично-договірного відділу, на роботу мене не допустив, добровільно виконувати рішення суду відмовився. Виконавча служба примусово стягувала кошти з рахунку Фонду разом із штрафними санкціями, а це прямі збитки Фонду, — розповіла Світлана Янко. — Я не просила про поновлення на роботу, я просила скасувати моє звільнення і анулювати запис про нього в трудовій книжці. Але вони подали апеляцію на це. 29 липня 2013 року, апеляційний суд відхилив заяву, а рішення Октябрського суду призначили залишити без змін.

Жінка опинилася в замкнутому колі, від роботи вона була незаконно відлучена вісім місяців — із 18 квітня по 18 грудень. В цей час вона не могла стати на біржу праці, влаштуватися на іншу роботу, або повернутися на свою роботу. Незважаючи на рішення суду та постійні заяви, які писала Світлана Янко голові фонду, Віктор Токар так і не допуску її до роботи. Факт не допуску судом визнаний не законним.

18 грудня 2013 року, розпорядженням голови ОДА, жінку призначають на посаду голови Фонду. А Віктора Токара звільнили із посади 9 грудня. Але він не погодився з розпорядженням голови Полтавської ОДА, про звільнення, та продовжував ходити на роботу.

— Віктор Токар зазначив, що рішення про його звільнення було не законним, оскільки на той час він нібито перебував у відпустці (хоча у бухгалтерії фонду запису про це не було, а документи в період, коли Віктор Токар начебто був у відпустці, підписані ним), — пояснила Світлана Янко.

Повернувшись на роботу, жінка була змушена ділити кабінет із бухгалтером, оскільки до її безпосереднього кабінету голови Фонду її не допускав Віктор Токар. Колишній начальник після звільнення виходив на роботу, доки при свідках не побив Світлану Янко...

— Наша колишня працівниця написала заяву про звільнення і попросила відпустити її з роботи без відпрацювання 2 тижнів у зв’язку із переїздом на інше місце проживання. Я написала заяву в наказ і пішла по трудову книжку до Віктора Токаря. Попросила в нього трудову книгу (які він не законно зберігав у себе після звільнення). Він відмовився її надати. Я пішла в кабінет, в якому працювала. Через декілька хвилин зайшов Віктор Токар і звинуватив мене, що я вкрала в нього документи і почав мене бити. Не хочеться всього цього розповідати, але струс мозку я отримала.

У довідці із травмпункту зазначено, що жінка перед Новим роком окрім струсу головного мозку отримала численні забої. Після цього на робочому місці Світлана Янко не бачила свого колишнього начальника. В результаті нанесених трав жінка 24 дні лікувалася. Стсовно побиття вона написала заяву до Октябрського райвідділу міліції. По даному факту відкрито кримінальне провадження, триває слідство.

Світлана Янко розповіла, що колектив Фонду неодноразово звертався до голови облдержадміністрації з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася у Фонді після повернення Віктора Токаря, оскільки робота фактично була паралізована. Юридична служба працювала тільки на захист інтересів колишнього голови (авт.: яку очолював Станіслав Цись — зараз звільнений за не виконання посадових обов’язків). Заборгованість по кредитних коштах станом на травень 2012 року, коли Віктор Токар приступив до роботи склала 535,3,0 тис. грн., за рік вона збільшилася майже вдвічі і досягла 940,0 тис. грн. На кінець 2013 року сума заборгованості збільшилася до 1 млн. 300 тис. грн. Результат роботи Фонду з боржниками під час керівництва Віктора Токаря за період з травня 2012 року по грудень 2013 року — збільшення суми неповернених кредитів на 765,0 тис. грн.

На сьогоднішній день, після перевірки фінінспекцією, відкрита чергова кримінальна справа. Знов є вимога, яка колишнім головою Фонду не оскаржена, набрала законної сили і яку потрібно виконувати.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»