Голова фракції КПУ у Полтавській облраді прокоментував заборону комуністів
Олександр Масенко не зважає на рішення Народної ради, яка є незаконною структурою
Перший секретар Полтавського обкому КПУ та голова фракції комуністів в облраді Олександр Масенко прокоментував «Полтавщині» рішення Народної ради щодо заборони на території області комуністичної партії та Партії регіонів.
На його думку, таке рішення для нього — все одно, що «порив вітру»:
— Це незаконна структура, тому обговорювати її рішення навіть не буду. А заявляти, що в якійсь окремій області можна заборонити партію, яка законно зареєстрована і діє по всій країни, — це смішно.
— Олександре Миколайовичу, я чи є зараз факти якогось силового тиску на членів КПУ на території області?
— На мене не було, а про інших своїх товаришів я не чув.
— На останній сесії облради комуністи були єдиними, хто запропонував звернутися до Президента України з вимогою запровадити надзвичайний стан.
— Трохи не так. У першій частині нашого проекту містився заклик звернутися до обох сторін конфлікту, щоб вони припинили силу. І саме за цю поправку проголосували. А в другій частині ми вказували, що якщо не вдасться знайти порозуміння мирним шляхом, то слід звернутися до президента з вимогою вжити більш радикальних заходів для захисту прав людей аж до запровадження надзвичайного стану. І, як показали подальші події, голосувати потрібно було й за це, бо мирні переговори ні до чого не призвели.
— Це ви натякаєте на те, що останнього разу ви назвали політику влади області «заграванням» з опозицією?
— Саме загравання й відбувається. Вони думали, що домовляться, але із ними домовлятися ніхто й не хотів. Я ще не виправдовую владу і з тих позицій, що саме їхня політика й призвела до напруження у суспільстві.
— В обласної влади є аргумент, що у Полтаві не допустили силових сценаріїв.
— Ну то й що з того? Як вимагали від Олександра Удовіченка відставки, так і вимагають зараз. Хоч захоплювали б цю будівлю, хоч ні. Та й захоплення ніякого не було. Їх просто туди пустили, а те, що вони не виходять — це інша річ.
, «Полтавщина»