Доктор психологічних наук: Майдан був унікальним, доки не почали вбивати людей

Ситуацію, яка призвела до загибелі та масового травмування мітингувальників у Києві, можна було б уникнути, якби влада вчасно звернулася за порадою до соціологів та психологів. Спеціалісти б допомогли врегулювати конфлікт між мітингувальниками та владою, знизити рівень напруги, яка кожного дня наростала. Так вважає завкафедри психології Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка, доктор психологічних наук Кіра Седих.

Психолог розповіла нам, які психологічні процеси об’єднують людей на Майдані та змушують їх самоорганізовуватися. Кіра Валеріївна зазначає, що на Майдані ми спостерігаємо самоорганізовану спільноту, яка живе за своїми законами та правилами.

— Кіро Валеріївно, назвіть будь ласка подібні приклади самоорганізаційних спільнот?

— Закордонні аналітики говорять, що наш Майдан унікальний. Безумовно, це не перша в історії самоорганізація. Взагалі, самоорганізація завжди формується коли йде зміна якоїсь влади.

— Чим наш Майдан унікальний?

— Він був унікальним, доки не почали вбивати людей.

— Доки був мирним.

— Це був досить мирний протест з повними ознаками самоорганізації. Він був зібраний не однією людиною, навіть не опозицією, а люди самоорганізувалися. Якщо людина вирішує щось робити, або не робити, не задля власної безпеки, а в неї є якась важливіша мета, то вона мобілізовує свої сили і готова жертвувати собою.

— Тобто, ми говоримо про альтруїзм?

— Ні, це не альтруїзм. Для людини з’являються більш високі цінності і принципи ніж власне виживання. Скажімо, якщо людина підкорює Еверест, для чого вона це робить?

— Для досягнення високої мети.

— Безумовно. Так само й вчені, які хочуть зробити нове відкриття, знайти нові ліки. Взагалі, в людини є така якість, така потреба, як бути частиною спільноти, відчувати себе частиною цілого, не бути індивідуалістом. Ми всі групові істоти, і коли людина відчуває себе частиною спільноти — це надає їй додаткових сил та ресурсів на досягнення спільної мети. Наприклад, ідея, що «я роблю щось для інших, для всієї держави», відчуття плеча однодумців поруч дійсно підсилює ресурси і можливості однієї людини. Взагалі, тут вже спрацьовує так званий закон синергетики. Ця теорія говорить про те, що в десяти людей, об’єднаних спільною метою, які роблять спільну справу, енергія, можливості і творчі моменти підвищуються в десятки разів. Це дає поштовх для розвитку людської спільноти. На цьому ж принципі працюють і мозкові штурми. Якщо треба породити нову ідею, то люди об’єднуються і завдяки цій технології ефект набагато більший, ніж коли б вони сиділи кожен в своєму кабінеті і думав про це. Енергетичне об’єднання людей породжує синергетичний ефект, який здатен виштовхнути цю систему на інший рівень розвитку.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»