На лікування дітей-аутистів Полтавщини з держбюджету виділили 107 тисяч гривень

В Україні вперше виділили кошти на лікування дітей з аутизмом. Зокрема на лікування дітей в Полтавській області з державного бюджету надійшло 107 тисяч гривень. На ці кошти для лікування закупили препарат «Рисполепт». В Полтаві виявлено 20 дітей з аутизмом.

Про цю хворобу нам розповіла Ірина Борисенкова, дитячий та підлітковий психіатр вищої категорії.

— У дітей із аутизмом страждає сфера комунікації. Ці діти знаходяться наче в акваріумі. Дитина фізично здорова, але вона не потребує спілкування ні з дітьми, ні з рідними. В них немає бажання доторкнутися, обняти, поцілувати. В цих дітей неначе маска на обличчі. Але, враховуючи те, що цей діагноз останнім часом став дуже модним, в суспільстві іноді підміняють це поняття. Оскільки поставити чіткий діагноз «аутизм» маленькій дитині — це не часті випадки. На встановлення діагнозу, коли виникають сумніви, ми направляємо дітей в Інститут дитячої психіатрії.

— Як розпізнати цю хворобу?

— Батьки звертають увагу, перш за все, на те, що дитина їх ніби не чує. В неї немає відчуття прив’язаності. Вони самі по собі. Починають перевіряти слух, там все нормально. Коли ці діти заходять до кабінету, вони беруть іграшки, ходять по кабінету, роблять що їм захочеться.

— Ні на кого не звертають увагу?

— Абсолютно. Вони не звертають уваги ні на маму, ні на тата, ні на кого. Вони абсолютно самі по собі. Головна ціль лікування — навчити дитину спілкуватися і жити в світі, навичкам самообслуговування.

— Коли про аутизм почали говорити?

— Дитячим психіатром я працюю 27 років. За перші 15 років роботи у мене було 3-4 пацієнти з аутизмом, не більше. Двох аутистів ми реабілітували. Один із цих хлопчиків відмовився від інвалідності. В нього є специфіка в поведінці, але він навчається у вищому навчальному закладі. Хоча йому складно спілкуватися з однолітками. Але він живе повноцінним життям, в чому велика заслуга його мами, яка постійно з ним займалася.

— З чим Ви пов’язуєте збільшення кількості дітей з аутизмом?

— На цю проблему почали звертати увагу на Заході. Там ставлять масу факторів ризику. Вважають, що такі діти переважно народжуються в батьків у віці, деякі вважають, що це порушення обміну речовин — амінокислот, білків. Як не дивно, але найбільша кількість аутистів у Канаді. Там навіть була теорія, що це пов’язано з надмірним споживанням риби, риб’ячого жиру. Хоча, якщо брати Японію, вони ж також багато риби їдять, але такої патології не виявляють. А взагалі, про аутизм активно заговорили 5 років тому.

— Причин аутизму, як таких, немає.

— Абсолютно. Немає єдиної причини. Інколи приходять батьки — абсолютно здорові, ведуть нормальний спосіб життя, вагітність протікала добре, а дитина з проблемою.

— Як вивести дитину з такого стану?

— В Полтаві функціонують 4 навчальні заклади, де надають допомогу цим дітям. Для них дуже корисно спілкування з тваринами, особливо кіньми, вони більше розкриваються.

— Як препарат «Рисполепт» допомагає в лікуванні? Яка вартість однієї упаковки?

— Достатньо дорого — 298 гривень коштує сироп якого вистачає на місяць. Цей препарат не лікує сам аутизм, він лікує його прояви, які проявляються в загальмованості або гіперактивності, порушенні концентрації уваги. Головне — навчити дитину спілкуватися. Соціальні психологи, логопеди цим займаються.

— З цього стану дитину можна вивести і без медичних препаратів?

— Звичайно, ми ж не всім його призначаємо. Лікування препаратами назначається тільки тоді, коли є проблеми з увагою, щоб дитина могла сконцентруватися на навчанні, сприймати інформацію, що їй подають. І все ж таки, препарати ми призначаємо лише за згодою батьків.

— Соціальна адаптація, мабуть, в першу чергу залежить від самих батьків?

— Безперечно. Як би не займалися психологи і соціальні педагоги, головне залежить від роботи батьків. 24 години на добу з дитиною потрібно працювати.

— Аутизм — це дитяча хвороба, але якщо пацієнту виповнилося 18 років, як ця хвороба називається?

— А це проблема. У нас існує Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-10). Всі діагнози ми ставимо згідно з цією класифікацією. В ній аутизм визначений, як хвороба дитячого віку. Зараз говорять, що найближчим часом ми перейдемо на МКХ-11, де аутизм вже буде ставитися і дорослим.

— Які природні схильності та таланти потрібно розвивати в таких дітей?

— Сприйняття в них розвинене краще, ніж у нас. Вони можуть гарно малювати, робити оригамі, вироби з бісеру. Це у них є, але там, де непотрібне спілкування.

— З року в рік аутистів більшає.

— На жаль, так. Я ж вам говорила, за перші 15 років у мене було 3 аутиста, а зараз з кожним роком їх все більше і більше.

— Говорять, що останнім часом народжується більше дітей індіго, які не потребують спілкування, можливо, це новий тип людей?

— Можливо. Діти індиго вони ж також в деякій мірі з аутистичними рисами. Можливо, в цьому випадку ми говоримо про одне і теж. Зараз іде такий потік інформації із комп’ютера, батьки стали менше говорити з дітьми. Іноді подивишся — батьки в комп’ютері, дитина в комп’ютері, всі втупилися в телефони. Тобто, для того, щоб навчитися спілкуватися — потрібно спілкуватися. Я завжди батькам говорю, що чим більше вони будуть говорити із дитиною, чим більше вона буде чути мову рідних, тим швидше від адаптується.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»