Соціолог: Уряд не стане кращим, без якісних змін в наших головах
На тлі радикалізації суспільства нас може об’єднати власне самовдосконалення
На Полтавщині відбулася чітка сегментація електоральних вподобань, що може негативно позначитися на подальшому політичному та соціально-економічному розвитку суспільства. З цього ми почали розмову з керівником ГО «Незалежний центр стратегічних досліджень» Миколою Лебедиком щодо настроїв полтавців на тлі глибокої політичної кризи в країні.
— Миколо Петровичу, ви періодично на замовлення різних політичних сил проводите соціологічні опитування. Як позначився на настроях полтавців Євромайдан та чисельні антимайдани?
— Спочатку скажу, що замовники не хочуть публікувати результати досліджень, бо мають на це право. Але деякі висновки я для себе взяв і можу поділитися з вами. По-перше, і це головний висновок, відбулася консервація сегментів партійних прихильників. І усім нам потрібно докласти зусиль, щоб відбулася своєрідна розсегментація електоральних вподобань, бо інакше це може призвести до конфлікту, адже ці різні сегменти не зближуються. Тобто, якщо не зняти цю поляризацію в думках, то це позначиться на продуктивності праці, призведе навіть до конфліктів у сім’ях. Ми пам’ятаємо, що останній раз таке відбувалося на президентських виборах у 2004 році, коли, наприклад, дружина голосувала за Ющенка, а чоловік — за Януковича.
— «Бойовий настрій» можна підігріти, чи не так? Наскільки це природний, а не штучний процес?
— Звичайно, що без політиків не обійшлося, але масова свідомість поступово трансформується за своїми законами. Я можу знову сказати, що у 72% мешканців Полтавської області сформований євровектор. Але тут інша проблема: половина із них взагалі не розуміє, що це таке. А потрібно усвідомити, що у нас так виходить, що кожна влада ще гірша, ніж попередня. Та й ті, що були — народною любов’ю не користувалися. Що, Тимошенко гарно керувала? А старші покоління пригадають, як студенти на тому ж майдані виносили з крісла Масола? Головна проблема, що ми не можемо дати собі ради. Потрібно жити, розвиватися й нести добро, а влада (будь-яка) це 1% наших проблем, а ми думаємо, що 90%.
— Тобто, розруха в головах?
— Безумовно. Наш уряд стане кращим, коли у наших головах стануть якісні зміни і європейський вектор цьому повинен сприяти. Я пригадую, коли я працював педагогом, директором школи. Був комуністом і працював серед комуністів. Я бачив навколо себе прекрасних людей і вірив, що у комуністичному вихованні немає нічого поганого, адже ми самі були чистими. Вже потім усі дізналися про голод, репресії та нелюдське ставлення системи до людини. Але то була система, партія, влада. А наше, людське суспільство було чистіше. Тобто зараз потрібно кожному із нас поставити собі запитання «А хто я?». І якщо більшість людей змінить себе на краще, проблема влади вирішиться автоматично.
, «Полтавщина»