Бабуся з села дійшла за булочкою до Полтави та загубилася

Старенька жінка із села Рибці вийшла вдень, щоб купити свою улюблену булочку, але не знаходила її. Так, дорогою, вона дійшла до Полтави та зовсім загубилася, не змогла усвідомити своє місце перебування.

Як повідомила Аліна Балагура, з управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, розгублену бабусю на вулиці помітив правоохоронець та привів її до управління ДСО, яке знаходилось неподалік. Бабуся чітко пам’ятала свої прізвище та ім’я, рік народження та домашню адресу, проте провулку з такою назвою у Полтаві не існувало, а особи з такими даними не було зареєстровано. Документів, які б підтверджували особу старенької, за її словами, вона з собою не мала.

Аналізуючи почуте, помічник чергового ЧЧ ОАВ УДСО прапорщик міліції Володимир Гончаренко почав розмірковувати, з якого району могла дійти бабуся. Згодом виявилось, що зазначений провулок існує і знаходиться він у селі Рибці. Родичів та близьких у Євдокії Дмитрівни, за її словами, немає, тому живе у будинку, який знімає в одного чоловіка. Його номер був записаний у її мобільному, проте, за збігом обставин, телефон вимкнувся, а згодом заблокувався: контакт з єдиною особою, про яку постійно повторювала бабуся було втрачено.

За декілька хвилин на місце прибула карета швидкої допомоги. На всі питання бабуся давала чіткі відповіді, проте не знала, де вона знаходиться і яким чином сюди потрапила. Лікар пояснив, що певні провали в пам’яті характерні для осіб такого віку, а особливо тоді, коли людина потрапляє в подібні стресові ситуації. Коли старенькій вирішили виміряти тиск, то помітили, що в кишені куртки знаходилось пенсійне посвідчення, в якому були записані два номери. Зателефонувавши по одному з них, виявилось, що це і є власник будинку Сергій, у якого живе Євдокія Дмитрівна.

Наряд групи затримання на чолі з молодшим інспектором старшим прапорщиком міліції Анатолієм Михно повезли бабусю прямо додому. Правоохоронці передали Євдокію Дмитрівну особисто в руки Сергію та взяли з нього обіцянку, що надалі він слідкуватиме за старенькою та не допускатиме такого в подальшому.

Щаслива бабуся як малеча раділа, що добрі люди не покинули одну з її бідою, на очах бриніли сльози радості і старенька не переставала дякувати міліціонерам, що ті повернули її додому.

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»