Про що писали у 1943-му остання нацистська та перша радянська газети у Полтаві

До 70-ї річниці визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників «Полтавщина» вирішила дізнатися, яким було друковане слово на Полтавщині в часи Великої Вітчизняної війни і як на тогочасні події дивились протиборчі сили.

З проханням надати таку інформацію ми звернулися до Державного архіву Полтавської області. Остання газета окупаційного режиму, яка була знайдена, має дату «15 вересня 1943 року», видавництво «Голос Полтавщини». За тиждень до визволення Полтави в світі вирували наступні події. «Голос Полтавщини» зазначає, що, не зважаючи на більшовицький напір, німецькі війська не хочуть відступати: «Напади Совєтів відбиті на широкому фронті». Союзник Німеччини Італія святкує велику перемогу для своєї країни та народу — звільнення лідера Італії Беніто Муссоліні, відомого в народі, як Дуче.

 «Голос Полтавщини» (Збільшити)

Гучномовці німецьких збройних сил урочистим тоном повідомили про те, що німецькі парашутні війська, служба безпеки військ СС під командуванням «одного віденського офіцера СС» здійснили операцію по звільненню Дуче, «захопленого в полон зрадниками, операція коштувала великих втрат німецькому населенню».

Такий перебіг подій в Італії та «відчайдушний опір німецьких військ понизив настрій в Сполучених Штатах Америки та Англії, болісно вплинувши на Лондон».

Є й посилання на інші газети. Наприклад, воєнний кореспондент газети «Дейлі Телеграф» генерал-лейтенант Мартін пише, що німецька армія, як і раніше, схоронила свою боєздатність. Англійська газета «Обсервер» зазначає, що Радянські війська і ситуація на Східному фронті виглядає дуже песимістично. Лондонська преса повідомляє, що для Радянського Союзу є невідкладною проблемою створення західними державами другого фронту. Нова зима вже стоїть перед дверима. І голод вже практично заглядає у вічі жителям країни, яким доводиться виконувати найтяжчі роботи на теренах «збройової» промисловості, а для більшості населення ця зима може стати останньою.

Є також й більш загальні статті: «Що таке імперіялізм?», «Нові ліки», «Діти вчиться». На останній сторінці також зазначено час, у який дозволено з’являтися на вулицях міста.

Газету відруковано у Полтаві, на Гоголя, 16.

Пізніші випуски газети «Голос Полтавщини» в Державному архіві Полтавської області не збереглися і чи були вони взагалі невідомо — радянські війська були вже поруч.

Перша післяокупаційна радянська газета «Зоря Полтавщини», яка збереглася в архіві, має дату 1 грудня 1943 року. Випуск носить яскравий ідеологічний характер, закликає карати катів. Описуються знущання німецьких окупантів над жителями Полтавщини, згадуються сім’ї багатьох постраждалих, вказуються місця масового знищення людей зі злочинами, які були вчинені проти радянського народу.

В цей же час війська Білоруського фронту продовжували розвивати активний наступ і змогли зайняти важливий промисловий центр Білорусії, залізничний вузол — місто Гомель. Також відбувалися бої між ріками Сож і Дніпро поступово, відвойовуючи Гомельську область. Радянськими стали близько 150 населених пунктів. В Кремлі відбулося урочисте вручення ордена Суворова 1-го ступеня Маршалу Радянського Союзу Семену Тимошенку.

Колгоспи району день від дня збільшували кількість зерна, картоплі, масла, які потрібні було здати у фонд Червоної Армії, щоб забезпечити солдатів хлібом. Агітатори, партійний і радянський активи проводили роз’яснювальні роботи для трудящих, щоб ті відгукнулися на заклик Сталіна і забезпечували Червону армію з тилу продуктами харчування.

Як зазначає «Зоря Полтавщини», до приходу німецько-фашистських окупантів Полтава була культурним, квітучим містом. Серед численних садів-квітників, в усіх кінцях міста були розташовані добре впорядковані медично-профілактичні установи. Скрізь відчувалась «сталінська турбота про людину». Трудящі безкоштовно отримували медичну допомогу. Відступаючи, під натиском героїчної Червоної Армії, німецько-фашистські банди в шаленій люті руйнували і палили місто.

«Зоря Полтавщини» (Збільшити)

«З 27 ясел в Полтаві збереглося лише 5. Фашистські варвари знищили також санітарні установи міста, ліквідували лабораторії, дитячі садки. З приходом Червоної Армії органи охорони здоров’я, в першу чергу, взялися за встановлення лікувально-профілактичних установ. Не зважаючи на всі труднощі воєнного часу, працівники охорони здоров’я докладають всіх зусиль, щоб в найкоротший срок ліквідувати наслідки хазяйнування німецько-фашистських варварів».

З тих пір минуло багато часу, місто відбудували та розширили його межі. Але ті страшні часи та величний подвиг наших пращурів навіки залишаться в пам’яті полтавців. З Днем міста!

Ірина КОМАР, «Полтавщина»