Кременчуцьким бомжам допомагають їжею та одягом

Крокуючи у вівторок на роботу, я звернув увагу на бомжа Миколу, який зранку, до приїзду сміттєвоза, перевертає вверх дном непотріб у контейнер і намагається винайти собі хоча б якусь їжу, одяг, склянки або ж макулатуру. Увагу привернуло не те, що він риється, влізши в контейнер майже з ногами, а те, що колишній працівник КрАЗу, а нині бомж, у майже новенькому одязі: доволі сучасна куртка та штани. Взуття виглядає трохи стоптаним, але ж носити можна.

– Колю, а де це ти так прибарахолився? – запитав я.

– Та, аж на горах (район водоканалу – ред.) мене одягли і, навіть, сказали де можна їсти, – радісно відповів він.

– Так ти тепер і на водоканалі баки чистиш?

– Ні, то я спеціально туди ходив. Там працює центр, в якому нашому брату допомагають. Нас там одягнуть і скажуть де поїсти. А мені навіть посвідчення дали, що я перебуваю у них на обліку, – відповів він. З’ясувалося, що цим центром є відділення обліку бездомних громадян при терцентрі Автозаводського району, куди я згодом і відправився аби ознайомитися з їх роботою. Виявилося, що у відділенні терцентру не лише обліковують безпритульних і надають їм одяг, а й допомагають у відновленні документів, сприяють працевлаштуванню та інших кроках на шляху до нормального життя. За словами фахівців відділення та керівництва тер центру, на сьогодні в на обліку в терцентрі – 160 бездомних громадян. В основному їх знаходять на вулиці правоохоронці. Ще кілька чоловіків потрапили до нашої бази даних завдяки повідомленням від медиків та християнських місій.

– Крім того, ми самі їх виявляємо. У зимовий період ми з правоохоронцями щосереди виходимо на патрулювання вулиць і виявляємо бездомних, – розповіла директор терцентру Лариса Дзюба. – Але часом вони і самі приходять до нас: про наш терцентр їм розповідають соцпрацівники та медики у лікарнях та диспансерах.

– Ми вже одягли двадцять одного безпритульного (або малозабезпеченого) мешканця району. Цей одяг нам надають секонд-хенди. Також ми приймаємо його від кременчужан і видаємо бажаючим, – показуючи одяг каже соцпрацівник Ірина Круг.

Пані Дзюба додає, що отримавши одяг, в терцентрі проводять його дезінфекцію і потім його можуть брати бажаючі.

 – Вони роблять по-совісті. Багато одягу не набирають, – запевняє директорка терцентру.

Сам бомж Микола каже, що обирав куртку з великого асортименту, бо речей там повно.

– Одяг, звісно, не від кутюр, але доволі непоганий. А ось зі взуттям мені не поталанило. Там малий вибір, – каже Микола.

За словами фахівця відділу Василя Ткаченка, він та його колеги готові надати безпритульним правову та консультаційну допомогу, а також допомогти у поновленні документів.

– Наразі ми прописали вже при терцентрі вісьмох. Це робиться аби вони змогли оформити собі пенсію, чи стати на квартирний облік, або ж у подальшому влаштуватися в будинок-інтернат, – каже пан Ткаченко.

В терцентрі безпритульним обіцяють допомогти і в працевлаштуванні.

– У нас були 3-4 людини, що бажали працевлаштуватися. Ми за них домовилися із Центром зайнятості, однак туди ніхто так і не дійшов, – сумує пані Дзюба.

Натомість вона з гордістю розповіла, як її підлеглі допомагають безпритульним із медобслуговуванням.

– У нас вже є приклади того, як безпритульні пройшли медлікування. Одному допомогли з лікуванням ніг, іншому – покращили загальний стан, – каже директорка терцентру.

У терцентрі безпритульним кажуть, де вони можуть безкоштовно підгодуватися. Як виявилося, щонеділі об 11.00 їх підкормлюють у церкві, що на проспекті Полтавському, 30 та щосуботи о 13.00 в Християнсько-просвітницькій організації «Нова надія», що на вул. 60 років Жовтня, 58/2.

Джерело: «Телеграфъ»