50-тисячні Лубни також сидять без гарячої води

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства заборгувало за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України». З липня лубенці, як і полтавці, змушені гріти воду в каструльках.

Оксана Супоненко — мама трирічної доньки та десятимісячного сина. Лише покупати малечу — для неї зараз величезна проблема.

— Доньку вранці треба умити, після садочку — обов’язково викупати. Про малого взагалі мовчу. В дитини зараз ріжуться зуби, мами знають, що це може викликати розлади шлунку, й скільки разів на день в цьому разі дитину треба купати. До того ж поки воду нагрієш, дитина й заснути може. Це я вже мовчу про побутові незручності, як-то посуд помити, прибрати, приготувати їжу, — скаржиться жителька Лубен.

Гроші в підприємства є. Тільки їх Нафтогаз не хоче.

У «Лубенитеплоенерго» в усьому звинувачують НАК «Нафтогаз України». Керівник підприємства Володимир Сахно, говорить, взагалі не розуміє їхню позицію.

— Ситуація дуже суперечлива. Населення розраховується не стовідсотково. По поточним платежам — на 99%, а якщо враховувати попередні борги, то на 67%. Але причина не в цьому. НАК «Нафтогаз України» хоче, щоб ми заключили з ними договір на кабальних для нас умовах. Нині ми платимо за газ, що використовується для населення 1309 грн за геокалорію. Нафотогаз хоче, щоб ми, за сам газ для потреб населенням платили 1309 грн, а за той, що ми витратили для транспортування теплоносія по 4,5 тисячі гривень. Збитки підприємства становитимуть у такому випадку понад 9,6 мільйонів гривень. Їх нам ніхто не компенсує. Адже нам відповіли, що виплата цієї суми ляже на плечі місцевих органів влади. Але питання в тому: чи зможуть на місцях знайти такі гроші? Певно, що ні. Зараз у нас накопичено понад мільйон гривень коштів, які ми готові заплатити за газ, який використали для населення. Але «Нафтогаз» їх не хоче брати. Я працюю в цій системі понад 38 років, то такої ситуації ще ніколи не було, щоб підприємство-монополіст, яке є єдиними постачальником газу в Україні малу таку політику. З іншими постачальниками ми не можемо заключити договір, натомість «Нафтогаз» запроваджує для нас кабальні умови, — говорить керівник «Лубнитеплоенерго» Володимир Сахно.

Контролювати монополіста-постачальника газу повинні державні структури

Питання забезпечення гарячою водою піднімалося на сесії Лубенської міської ради. Депутати вирішили доручити голові Громадської ради звернутися до низки установ, державних органів та найвищих посадовців країни. Одним із перших до розв’язання проблеми приєднався Володимир Пилипенко, народний депутат від цього округу.

Котрий, розказує, уже звернувся за роз’ясненнями до Міністра енергетики та вугільної промисловості, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Антимонопольного комітету.

— Задача цих установ — контролювати, щоб подібна ситуація не склалася взагалі в країні, — пояснює народний депутат Володимир Пилипенко. — Й саме час їм втрутитися у вирішення проблеми, адже це не тільки Лубни та Полтава сидять без води. Ця ситуація типова для всієї України. От хай керівники тих установ та інстанцій спробували б посидіти місяць без води, як лубенці, а то й три, як у Полтаві. Та спробували б нагріти води, щоб посуд помити, прибрати, дітей покупати. Тоді, певно, за день всі проблеми вирішились би. Так, що я маю надію, що ті установи, до яких ми звернулися нарешті почнуть виконувати свою роботу, інакше лубенці та жителі інших міст, що сидять без води, можуть не витримати та піти під їхні офіси з тими каструльками та черпачками, які заміняли їм гаряче водопостачання місяцями, — говорить Володимир Пилипенко.

Лубенці ж сподіваються, що найближчим часом відповідні установи вплинуть на вирішення питання. І вони нарешті зможуть забути, як це — підігрівати воду в каструлях.

Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»