НСОУ «Пласт»: бути вірним Богові і Україні

Уже традиційно його щороку влаштовує національна скаутська організація (НСОУ) «Пласт». Цього року організаторам посприяли також окремі благодійники, волонтери з обласної організації «Молода Просвіта», священики Української православної Церкви Київського Патріархату. Таборує близько 50 підлітків із Полтавської, Запорізької, Харківської та Сумської областей.

Навчити молодь давати собі раду у найрізноманітніших ситуаціях, любити природу, розвинути лідерські якості та загалом виховати патріотичного й активного члена суспільства — головна мета пластових таборів. Таборувальники мешкають у лісі, без телевізора, комп’ютера та інших благ цивілізації. Виховання здійснюється за козацькими традиціями, оскільки саме козацька тематика є притаманною для Центральної України, та й саме слово «пластун» означає «козак-розвідник». Звідси й назва табору, присвячена Мамаю — узагальненому образу українців в часи Козаччини, легендарному українському козаку-характернику, який боровся за правду і карав кривдників.

— Ми беремо здобутки наших предків і у доступній цікавій формі передаємо сучасній молоді, — каже член правління з молодіжних питань Полтавської обласної організації партії «За Україну!», організатор і комендант табору, регіональний представник НСОУ «Пласт» Євген Янкевич.

Головне гасло НСОУ «Пласт» — «Бог і Україна!». Тож, потурбувалися організатори й про духовне й патріотичне виховання: лекції з православного катехізису та з історії України читав студент Київської духовної семінарії Михайло Лівіцький, який також є бунчужним табору «Мамай-2013». Увечері — пісні біля ватри, майстер-класи із виготовлення оригінальних поробок та інтелектуальні ігри.

Довідково: «Пласт» постав із бажання патріотичної молоді прислужитися українській нації. Взявши за основу скаутську організацію, засновник «Пласту» Олександр Тисовський розробив унікальну виховну систему. Відповідником терміну «скаутинг» (англ. scouting, від scout — розвідник) став термін «пластування». У 1911 р. племінник класика української літератури Петро Франко разом із однодумцями заснував перші пластові гуртки. Офіційним початком "Пласту«вважається день присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові — 12.04.1912. У 1913 р. проведено перший мандрівний табір. В 1914 р. розпочинається 1 світова війна, багато пластунів поповнили лави Українських Січових Стрільців. У 1918 р. Пласт пожвавлює діяльність у центральній та східній частині України. До розбудови Пласту доклав зусиль і митрополит Андрей Шептицький. Польська влада карала всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концентраційних таборів. У роки ІІ Світової війни німецька окупаційна влада заборонила існування організації, тожпластуни діяли нелегально.
Вихованцяями «Пласту» стали такі видатні історичні постаті як Степан Бандера і Роман Шухевич. Після війни чимало українців залишилося поза межами України. У Радянському Союзі «Пласт» теж опинився під забороною, але вже напередодні розвалу цієї імперії зла, у 1990 році відродилися пластові осередки у Льовові, Луцьку, Києві, Донецьку. На Полтавщині «Пласт» створено у 1995 році за ініціативи голови крайової «Просвіти» Миколи Кульчинського.

Прес-служба Полтавського крайового товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка