Полтавці назвали суму, яка дозволила б назвати себе не бідними

З метою дослідження самооцінки населенням України рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє Держстат України у січні 2013 року провів опитування домогосподарств, які брали участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя у 2012 році.

Як повідомила Ольга Грицаєнко, головний спеціаліст-економіст Головного управління статистики у Полтавській області, підсумки опитування свідчать, що порівняно з 2011р. відбулися позитивні зрушення у структурі оцінок домогосподарствами стану свого добробуту. Так, збільшилася з 79,7% до 84,6% частка домогосподарств, які оцінили рівень своїх доходів як достатній, і зменшилась із 19,2% до 14,4% частка домогосподарств, які відмовляли собі в найнеобхіднішому, крім харчування, а також зменшилась із 1,1% до 1,0% частка домогосподарств, які не могли забезпечити навіть достатнє харчування.

У ході дослідження першочергового спрямування можливих додаткових коштів респондентам було запропоновано визначити три пріоритетні напрями. При значному збільшенні доходів 54,9% домогосподарств спрямували б додаткові кошти в першу чергу на відпочинок, 48,8% — на лікування, 46,4% — на накопичення, 39,0% — на поліпшення житлових умов, 37,9% — на придбання побутової техніки, 28,0% — на придбання одягу та взуття. Порівняно з 2011р. скоротилися частки домогосподарств, які витратили б додаткові кошти на поліпшення харчування (з 17,2% до 12,2%), на придбання одягу та взуття (з 31,0% до 28,0%), на придбання побутової техніки (з 39,7% до 37,9%), на лікування (з 50,1% до 48,8%), на освіту (з 18,6% до 15,5%) та на автомобіль (з 18,0% до 16,2%). Разом з тим, зросли частки респондентів, які спрямували б кошти, перш за все, на поліпшення житлових умов (з 28,0% до 39,0%) та на накопичення (з 40,6% до 46,4%).

У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є одним з методологічних підходів до визначення суб’єктивної межі бідності. Найбільша частка домогосподарств вказала дохід у розмірі 1900,1–2300,0 грн. Цю суму зазначили 41,1% домогосподарств. Наступним за ступенем поширення був дохід у розмірі понад 2700,0 грн. (24,7% домогосподарств).

Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їхню думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Найбільша частка респондентів (37,3%) вказали дохід у розмірі 4500,1–5000,0 грн. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі понад 5000,0 грн., який був указаний 24,9% домогосподарств.

Для дослідження питань суб’єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування 50,6% респондентів (у 2011р. — 62,3%) віднесли себе до небідних, але ще не представників середнього класу, до бідних — 48,4% (у 2011р. — 36,4%), до представників середнього класу — 1,0% (у 2011р. — 1,3%), до заможних — не відніс себе жоден респондент.

Більше половини респондентів — 58,3% — вважають, що відповідальність за їх добробут має нести як держава, так і вони самі, 24,3% — переважно держава, 12,0% — повністю держава. Лише 5,4% домогосподарств покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.

Розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього добробуту на наступні 12 місяців засвідчив, що 67,5% домогосподарств (у січні 2012р. — 64,2%) не сподіваються на суттєві зміни свого матеріального становища, 16,7% (20,2%) — очікують його погіршення і тільки 11,3% (10,7%) — оптимістично дивляться в майбутнє і сподіваються на поліпшення свого добробуту.

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»