Мовний закон Ківалова-Колесніченка парадоксально підтримав українську мову

Минув рік після політичних та громадських акцій протесту стосовно тоді ще законопроекту «Про засади державної мовної політики».

Що змінилося для української мови та українського культурного середовища з тих пір, адже у серпні 2012 року Президент України все-таки підписав закон «К-К». Із таким запитанням «Полтавщина» звернулася до Олега Пустовгара, члена правління обласного товариства «Просвіта» ім. Шевченка:

— Як не парадоксально це звучатиме, але цей закон у результати приніс свої плюси. Він спричинив активізацію громадського сектору до розвитку української мови: стали популярними (і на Сході України) етнофестивалі, творчі об’єднання і т.д. Після прийняття закони в Україні виникло багато громадських організацій, які поклали в основу своєї діяльності — саме розвиток української мови.

Але, на думку Олега Пустовгара, не обійшлося без мінусів:

— Закон згенерував певні сепаратистські настрої в окремих районах та сільрадах на Закарпатті, Буковині та в кількох анклавах на Одещині. Певні люди після закону почали називати себе угорцями та румунами, стали приймати подвійне громадянство, адже у сусідніх державах діють відповідні програми. Що стосується російської мови, то ми продовжуємо жити в російськомовному медійному середовищі, хоча катастрофічних наслідків не відбулося, особливо на Полтавщині, яка не підпала під зону дії цього закону.

Але у майбутнє української мови «просвітянин» дивиться з оптимізмом:

— Самі регіонали, зокрема Ганна Герман, ратує за підвищення відсотка населення, щоб отримати регіональну мову. Та й сьогоднішнє голосування за підтримку українського книговидання об’єднало зал парламенту, тобто українська мова об’єднала депутатів з усіх фракцій.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»